Якщо ви зайшли в кабінет лікаря і вийшли з нього своїми двома ногами, значить, ви все ще не «смертельний випадок». Значить, є час нікуди не бігти, а тверезо оцінити ситуацію. І якщо десь всередині ворушиться черв’ячок, який не погоджується зі «страшним лікарським висновком», не тисніть на нього своїми страхами — вчіться пізнавати своє тіло, досліджуйте тему своєї хвороби, думайте, аналізуйте і приймайте мудрі рішення.
Якщо ви не вагітні або вагітні, раджу надалі не відвідувати і тим більше не приймати термінове лікування від лікарів, які вам ставлять:
• гіпоплазію матки, а менструації у вас почалися в підлітковому віці і цикли більш-менш регулярні (або навіть були вагітності й пологи);
• ерозію шийки матки і пропонують одразу ж біопсію і лікування (як медикаментозне, так і хірургічне), хоча поняття «ерозія» досить невизначене і насправді в практичній гінекології не існує вже давно;
• генітальні кондиломи, про які ви навіть не здогадувалися, але вам пропонують лікувати їх медикаментозно горою препаратів або терміново припікати;
• ВПЛ-інфекцію (вірус папіломи людини) і лякають раком, і теж пропонують дороге лікування медикаментозними препаратами;
• уреаплазмоз і мікоплазмоз, а на додачу вимагають обстежити чоловіка, перевіряють ще раз і лікують по десять разів;
• хламідіоз за одним рівнем антитіл IgG, при цьому ви не змінювали сексуального партнера роками і раніше у вас цієї «зарази» не було;
• «приховані інфекції», діагностовані ТОРЧ-тестом, а потім забороняють вагітніти і пропонують лікування;
• цервіцит або кольпіт при нормальних мікроскопічних мазках вагінальних виділень;
• лейкоцитоз (такого діагнозу навіть немає) і лякають «страшним запаленням»;
• «елементи запалення» в мазку і при цьому нічого конкретного не кажуть (що за елементи і якого запалення), а потім призначають енну кількість медикаментів-антибіотиків-фуфлоциміцинів;
• хронічний аднексит, бо щось там заболіло-кольнуло в боці при огляді або щось «не сподобалося» УЗД-фахівцю;
• хронічний ендометрит, якщо не було абортів, пологів, серйозного гострого запалення придатків, немає скарг на кров’янисто-гнійні виділення і болючість матки;
• фіброміому матки за УЗД (а вона не доставляє жодних незручностей і невеликих розмірів, але вас старанно «саджають» на гормони і навіть пропонують видалити матку);
• аденоміоз, якщо у вас немає скарг на рясні і болісні менструації, а потім вам пропонують дороге лікування заради створення штучного клімаксу (а ви до того ж ще не вагітніли і не народжували);
• ендометріоз, який бачать на УЗД і одразу ж пропонують лапароскопію, а після неї тривале гормональне лікування;
• спайки або спайкову хворобу, якщо у вас не було порожнинної операції або перитоніту;
• синдром полікістозних яєчників, бо у вас яєчники мультифолікулярні (так у всіх фолікули в яєчниках) і цикли довгі, і при цьому брак ваги, безліч стресів і молодий вік упереміш з підвищеною підозрілістю;
• кісту яєчника і пропонують лапароскопію або гормональне лікування, якщо немає скарг, а розміри утворення не перевищують 3-4 см і повторні УЗД не проводилися;
• нерегулярність менструального циклу і «садять» на гормональні контрацептиви для «вирівнювання» циклу, коли ви плануєте вагітність;
• прогестеронову недостатність на тлі довгих циклів і при цьому призначають дюфастон (прогестерон) за контрацептивною схемою;
• «тонкий ендометрій» і пропонують «наростити» все тим самим прогестероном;
• безпліддя без вивчення регулярності статевого життя та виду сексуальних стосунків сімейної пари (при анальному та оральному сексі все-таки не вагітніють, як і з частотою статевих стосунків один раз в 1, 2, 3, 6 місяців);
• жіноче безпліддя, причому «підносять» цілий букет популярних діагнозів навіть у тому випадку, коли у чоловіка є відхилення в спермі, але його культурно «відфутболюють», бо «і з такою спермою вагітніють»;
• передклімакс або клімакс і призначають гормональне лікування, якщо немає скарг, — нібито для «збереження молодості» або «омолодження яєчників»;
• викидень на ранньому терміні (особливо першої вагітності) і причину пояснюють «прихованими інфекціями», хронічним ендометритом, несумісністю з чоловіком, захворюваннями крові, які до цього ніколи не були діагностовані, і чим завгодно, посилаючи на величезне об’ємне обстеження з переходом у ще об’ємніше лікування;
• лейкоцитоз у вагінальних мазках і крові на тлі вагітності і при цьому лякають інфекціями, невиношуванням та іншими страшними наслідками;
• гестоз або токсикоз, бо такого діагнозу немає;
• нудоту і блювоту (до 3-4 разів на день) і намагаються лікувати в стаціонарі крапельницями «всього чого завгодно»;
• недостатність шийки матки після огляду всього лише в дзеркалах і направляють у стаціонар для постільного режиму і прийому безлічі «зберігаючих» препаратів;
• гіперандрогенію і лякають невиношуванням, і призначають стероїдні препарати, не знаючи, що при вагітності чоловічі статеві гормони підвищуються;
• токсоплазмоз, бо в крові знайшли антитіла IgG;
• ЦМВ-інфекцію, бо в крові або мазках знайшли антитіла IgG;
• «резус-конфлікт», який шукають за антитілами в крові чоловіка;
• «резус-конфлікт» і пропонують «чистку крові» плазмаферезом і крапельницями;
• багатоводдя-маловоддя, визначене на око по УЗД без підрахунку амніотичного індексу;
• затримку росту плода без спостереження змін показників УЗД у динаміці;
• гіпоксію плода за доплер-показниками в маткових артеріях;
• плацентарну недостатність за «старістю» плаценти при нормальній товщині плаценти і нормальному стані плода, і пропонують «омолодження плаценти» крапельницями і всілякими фуфломіцинами;
• «загрозу втрати вагітності» на будь-якому терміні і призначають прогестерон;
• тромбофілію за одним рівнем фібриногену або Д-димера на тлі вагітності і за наявністю нібито генної схильності (діагнозу «генетично схильна тромбофілія» НЕ існує) і до того ж призначають препарати гепарину;
• посилають до генетика без обчислення індивідуального ризику трисомій після проведення пренатальних генетичних скринінгів;
• пропонують перервати вагітність тільки тому, що «не подобається» рівень маркерів генетичного скринінгу;
• пропонують кордоцентез для проведення каріотипування, ігноруючи безпечніші методи забору матеріалу для визначення каріотипу плода;
• кричать, що ви «обжираєтеся», бо набрали трохи більше ваги, ніж написано в таблиці, і садять вас, вагітну, на дієту для схуднення або змушують голодувати;
• набряки вагітних із направленням у стаціонар, якщо набряки не виникли раптово, так ще й забороняють приймати достатню кількість рідини, обмежують до нуля сіль і починають вас «напихати» сечогінними препаратами;
• білок у сечі і пробують його «прогнати» антибіотиками і фуфломіцинами (типу канефрона й актовегіна), хоча рівень його не перевищує норми для вагітних жінок;
• гіпертонію вагітних (АКА гестоз), бо у вас на прийомі в лікаря тиск раптом виявився близько 130/90 мм рт. ст., і направляють у стаціонар для термінового лікування крапельницями, ін’єкціями папаверину та іншими застарілими і забутими в цивілізованому світі препаратами;
• гестаційний діабет після походу в лабораторію, де для проведення глюкозо-толерантного тесту вимагають принести свій бутерброд або якийсь солодкий напій;
• тонус або гіпертонус матки, що «привидівся» лікарю на УЗД або після прикладання руки до живота;
• брак прогестерону, а у вас уже 2-й або 3-й триместр вагітності (ага, ще й 1-2 успішні вагітності в минулому);
• суспензії в навколоплідних водах вам пропонують лікувати антибіотиками, актовегіном, канефроном тощо;
• бактерії в сечі з призначенням антибіотиків без результатів двох незалежних бактеріальних посівів сечі (у тому числі без правильного забору сечі);
• хронічний пієлонефрит на тлі нормальних показників сечі для вагітної жінки і незначно розширених ниркових лоханок на УЗД;
• підготовку до пологів у стаціонарних умовах у 38-39 тижнів при нормальному перебігу вагітності;
• мастопатію перед менструацією і призначають фуфломіцни, які часто серйозно порушують менструальний цикл;
• цистит без загального аналізу сечі і визначення солей і бактерій у сечі;
• гормональну контрацепцію без огляду жінки;
• синехії малих статевих губ вашої маленької дочки, яка навіть не здогадується, що тітоньці в білому халаті не подобається щось там між ніжок у дитини і вона пробує насильно роз’єднати їх пальцями.
Для сайту https://www.depo.ua/
Ця стаття доступна також російською мовою за цим посиланням.
Комментарии