1. Ти давно вже спокою не маєш,
І жінкам не віриш. Не кохаєш.
Та один не хочеш буть щоночі
Й заглядаєш в кожні гарні очі.
І в них затишку і щирості шукаєш,
Ніжно цілувати їх бажаєш,
Але рани не загоїлись старі.
Ще тривожать спогади сумні.
Приспів:
Зневірена душа,
Наче птах без крил,
Не має порятунку
І не має сил.
Розбиті почуття,
Мов слова без звуку,
Приносять тільки біль,
Приносять тільки муку.
2. Не згадуй про минуле, не журися.
Життя прекрасне – тільки подивися.
Та не шукай кохання у словах.
Не у красі, і навіть не в очах.
Бо той, хто любить, той і відчуває,
Той біль чужий на себе забирає,
І скромний у бажаннях і думках,
Й правдивий у діяннях і словах.
Комментарии