Жалібно сопілонька заграє
І про край далекий нагадає.
Скотиться сльоза з моїх очей
В темряву недоспаних ночей…

І зустріну я світанок серед степу,
Щоб почути клекіт білого лелеки.
Вмиюся вечірньою росою,
Одягнусь барвистою весною.
І полину в сині гори, у Карпати,
Соловейком буду пісні я співати…
………………………….
………………………….
Та ніхто мене там не чекає…
Той, хто знав, потрохи забуває…

Жалібно сопілонька заграє,
Про минуле несолодке нагадає.
Скотиться сльоза з моїх очей
В майбуття недоспаних ночей.