Метелик

Ти говорив мені, що ти самотній,
що затишку не мав в своїй душі,
що бачив стільки лиха і неправди,
й в усьому були винні лиш жінки.

Вони любили мати твої гроші,
вони у тебе крали почуття.
Здавалось, що вони такі хороші,
а висновок – скалічене життя.

І ти мені пояснював дослівно,
що я є не така, як всі жінки.
І я почала думати наївно:
ти не такий, як всі чоловіки.

Та час не приховає правди,
і важко зізнаватися собі,
що ти нічний метелик , і насправді
яскраві любиш ти квітки.

В відношеннях з жінками нестабільний,
міняєш, як білизну, їх щодня.
Як прийде вечір — ти вже неспокійний,
й полюєш на красуню навмання.

Не хочу тимчасовості з тобою.
Лети, метелику, ти не любов моя.
Не ображай мене і не жартуй зі мною,
і не випрошуй знову співчуття.

Не говори мені, що ти є одинокий,
що не гаразд щось в твоєму житті.
Не воруши душі моєї спокій.
Лети до іншої, метелику, лети.