Хоча рак молочної залози не відноситься до розповсюджених діагнозів (він зустрічається в приблизно 120-125 випадках на 100 000 жінок), проте з віком ризики збільшуються. Через це для жінок та лікарів дуже важливо не проґавити будь-які зміни в молочних залозах на ранніх термінах. Однак найчастіше жінки стикаються з доброякісними станами грудей, які в рак ніколи не переростають, але супроводжуються неприємними симптомами, такими, що викликають дискомфорт та тривогу. Одним з таких станів є мастопатія, яка в останні роки обросла чисельними міфами.
Перед тим, як розібратися в тому, чи існує насправді мастопатія, давайте згадаємо про будову і функцію молочної залози. Вона складається в основному з жирової тканини, яка оточує часточки з протоками (залозиста тканина). Молочна залоза не має власних м’язів, але знаходиться на поверхні великого грудного м’яза. Підшкірна жирова тканина зі шкірою покривають грудь зверху. Всі протоки збираються в області соска.
Часточки залозистої тканини неактивні поза періодом лактації. Основний їх ріст починається під час вагітності, а в період грудного вигодовування вони виробляють молоко, що називається лактацією. Після закінчення лактаційного періоду переважна частина залозистої тканини заміщується жировою тканиною.
Молочну залозу часто називають органом-мішенню. Це означає, що тканини молочної залози реагують на зміни гормонального фону жінки. На стан молочної залози можуть впливати різні гормони: тиреотропний гормон, пролактин, прогестерон, естрогени, окситоцин. Її стан змінюється з кожним днем менструального циклу, також при вагітності, годуванні груддю, в період менопаузи, при низці ендокринних захворювань, порушенні роботи функціонування щитовидної залози, прийомі медикаментів.
Саме поняття “мастопатія” тлумачиться як “патологічний стан молочної залози”, або “патологія грудей”. Однак це надзвичайно узагальнене слово і рідко використовується в сучасній медицині. Найчастіше жінки скаржаться на біль в молочних залозах і їх збільшення перед місячними, що помилково сприймається за “мастопатію”. Друга часта скарга — це виділення з сосків.
У жінок, які не приймають гормональні контрацептиви, зміни в грудях залежать від дня менструального циклу. В першу половину циклу, коли дозріває яйцеклітина, виробляються естрогени. Вони менше впливають на молочні залози. Але, як тільки відбулася овуляція і з’явилося жовте тіло — джерело прогестерону, маленькі часточки молочних залоз починають рости, що називається проліферацією. Через це багато жінок можуть помітити, що після овуляції груди стають більш чутливими, починають збільшуватися в розмірах. На 7 день після овуляції жовте тіло досягає свого розквіту, значно впливаючи на матку та груди. Якщо запліднення не відбулося, воно швидко швидко починає згасати, що призводить до швидкого зниження рівня прогестерону. І тут один важливий момент!
Оскільки в молочних залозах з’явилося більше залозистих клітин, які виросли під впливом гормонів, то при відсутності вагітності вони повинні пройти через програму самоліквідації — апоптоз. Адже якщо б клітини не знищувалися, груди з кожним циклом росли б і росли. Саме при вагітності через вплив високих рівнів прогестерону, а також пролактину, груди значно збільшуються в розмірах. На жаль, далеко не завжди процес самознищення клітин проходить комфортно. Процес руйнування зайвих клітин може виявитися болісним і супроводжуватися запальною реакцією. Саме через це деякі жінки скаржаться, що перед місячними груди стають надзвичайно болючими, щільними, набряклими. Часто ці жінки ідуть до лікарів, які в свою чергу помилково ставлять діагноз “мастопатія” і призначають немало медикаментів і БАДів, що не мають стосунку до лікування цього фізіологічного процесу. Часто передменструальний синдром, який також не вважається захворюванням, супроводжується такими ж змінами молочних залоз, як і при так званій “мастопатії”.
В реальності діагнозу “мастопатія” не існує. Сучасна класифікація розрізняє п’ять груп різних станів молочних залоз:
- дефекти порушення розвитку молочних залоз (анатомічні порушення)
-
запальні пухлини (різні види маститів, сюди також входять розширення протоків молочної залози або перидуктальний мастит й жировий некроз грудей)
-
фіброзні зміни (саме так звучить колишній діагноз фіброзно-кістозної мастопатії)
-
стромальні пухлини (строма — основа з’єднувальної тканини, яка підтримує форму грудей)
-
неоплазми (доброякісні та злоякісні пухлини грудей)
Якраз фіброзні зміни молочної залози в минулому називали фіброкістозною хворобою, кістозною мастопатією, хронічною кістозною хворобою, мезоплазією, хворобою Шиммельбуша, хворобою Реклю, дисгормональною дисплазією, кістозним фіброаденоматозом, мастоденією і ще добрим десятком других найменувань. Саме через це лікарі прийшли до єдиної думки і почали використовувати нову класифікацію захворювань молочної залози з більш чіткими назвами як нормальних, так і патологічних станів.
“Мастопатії” діагностують ледь не всім підряд жінкам, через те, що фіброзні зміни зустрічаються клінічно (коли є скарги та ознаки) в 50% жінок, а гістологічно (збільшення фіброзного компоненту з віком) у 90% жінок. Але ж не можуть всі жінки страждати однією і тією ж хворобою, чи не так? Через це краще розуміння структури будови молочної залози дозволить нині лікарям не зловживати застарілими діагнозами, а тим паче, не створювати стресову ситуацію і залякувати жінок зв’язком “мастопатії” з раком бо такого зв’язку не існує.
Фіброзні зміни в грудях можуть бути осередковими, а також в обох грудях, і характеризуватися болем і ущільненням тканини в грудях (їх напруженням). Ці зміни дійсно можуть включати кістозні утворення, як маленькі, так і великі, щільні фіброзні пухлини (аденоз), так звану гіперплазію (розростання клітин) епітелію з або без атипії, зміни особливих залоз молочної залози, різноманітні рубці та папіломи. Доказів, що всі ці утворення асоціюються з раком молочної залози, не існує. Але, різна щільність грудей, різні включення, в тому числі ускладнення в проведенні огляду і промацуванню грудей, насторожують тільки через те, що можна проґавити рак, який вже є. Саме тому таким жінкам рекомендована рутинна мамографія або УЗД молочних залоз. В низці випадків може бути запропонована біопсія підозрілих ділянок. Також надзвичайно важлива сімейна історія наявності раку молочної залози в близьких родичів.
Існує також класифікація фіброзних змін грудей в відповідності з їхньою клітинною будовою (гістологічна класифікація). В 70% випадків спостерігаються так звані непроліферативні зміни, які не підвищують ризик виникнення раку молочної залози. В інших випадках можуть бути поліферативні зміни, але далеко не всі вони небезпечні розвитком раку. Ризик підвищується (до 20% випадків) при наявності атипових процесів. Все ж при оцінюванні ризиків більш значущий генетичний зв’язок, коли рак знаходять (виявляють) у жінок по материнській лінії.
Окрім фіброзних змін існує ціла група кістозних і пухлинних утворень грудей, більшість з яких не перетворюються в рак. Якщо є якісь сумніви в оцінці прогнозу такого стану, найкраще пройти обстеження, звернувшись до досвіченого спеціаліста.
Лікування “мастопатії” як такої не існує, а прийом гормонів може навіть погіршити стан. Важливо перевірити функціонування щитовидної залози, печінки, виключити чи підтвердити низку захворювань. Часто розуміння фізіологічних процесів допомагає жінці легше переносити зміни в грудях перед менструацією. Ні в якому разі не потрібно тиснути та сильно масажувати груди. Також важливо правильно підбирати розмір білизни, щоб уникнути здавлювання молочних залоз. Якщо ваш лікар досі використовує термін “мастопатія” то бажано знайти більш прогресивного лікаря. Медицина не стоїть на місці, а значить, розуміння різних станів грудей і постановка правильних діагнозів також покращується і буде покращуватися і в подальшому.
Комментарии