У нашому суспільстві існує стереотип, що справжня жінка мусить бути таємничою, а її жіночність має виявлятися через магію зачарування і спокуси. Проте ми оминемо поки що всі жіночі принади, а пірнемо в океан сухої та нуднуватої медицини, де досі на тлі хай і передової науки і прогресу міцно вкоренилися деякі магічні цифри, що слугують критеріями оцінювання стану здоров’я жінки. І якщо, не дай Боже, спостерігається відхилення від цих «узаконених» незрозуміло ким і коли циферок, значить, зі здоров’ям є проблеми.
Перша цифра – 36.6. Вона вам щось нагадує? Думаю, ви, не вагаючись, відповісте, що це нормальна температура тіла. І зазвичай на старих радянських термометрах 37 градусів було відмічено червоною крапкою, а значить, будь-яке відхилення вважали порушенням. Паніку могла викликати навіть температура тіла в 36.4 або 38.8 градусів. Насправді нормальна температура тіла живої людини має певний діапазон коливань і ніколи не буває 36.6 о°С двадцять чотири години на добу, а тим паче у жінок.
Нормальною для жінок вважають температуру тіла від 33.2 до 38.1о°С при вимірюванні в ротовій порожнині; 35.5–37.0о°С – під пахвами, 36.8–37.1о°С – в прямій кишці (анусі). Найчастіше температура підвищується під вечір, нерідко вона вища зранку. При втомі, захворюваннях щитівки, після сильних фізичних навантажень, стресу, зокрема емоційного, температура тіла може підвищуватися або знижуватися – реакція індивідуальна. Навіть приймання їжі, особливо в великих об’ємах, міняє температуру тіла.
Існує також чимало неправдивої інформації про базальну температуру тіла, яку намагаються вимірювати багато жінок, що планують вагітність. Базальна температура тіла – це середня температура тіла, яку вимірюють в одній точці (місці) в один і той самий час (лікарі нерідко рекомендують вимірювати у піхві або прямій кишці). Цей метод для визначення моменту дозрівання яйцеклітини і її виходу з яєчника (овуляції) 1953-го року розробив англійський професор Маршалл, і ним користуються не лише жінки, що хочуть завагітніти, але й жінки, що контролюють можливе зачаття.
Майже півстоліття вважали, що у всіх жінок з моменту овуляції має різко підвищитися температура тіла мало не на 1-1.5 градуса, і таке підвищення пояснювали підвищенням рівня прогестерону під час другої фази циклу. Проте нормальним вважають підвищення температури тіла на 0.4 градуса, а в третини здорових жінок взагалі підвищення температури не спостерігається. До того ж стрибання рівня прогестерону одразу після овуляції немає, бо пік вироблення цього гормону спостерігається на 6-7 день після дозрівання яйцеклітини. Тож не в прогестероні річ. А у третини жінок базальна температура взагалі знижується за кілька днів після овуляції.
На рівень базальної температури впливає дуже багато факторів: утома, недосипання, функція щитівки, вживання алкоголю і низки медикаментів, фізична активність. А якщо вимірюють у піхві або анусі, то захворювання кишечника, закрепи, проноси і навіть статевий акт напередодні можуть впливати на показники температури.
Сьогодні гінекологія та акушерство не рекомендують вимірювати базальну температуру. Іноді лікарі пропонують вимірювати протягом трьох місяців буцімто для контролю двох фаз менструального циклу, проте часто це додає ще більше стресу в життя жінки. Будь-яка «нестача градусів» викликатиме у них тривогу. І замість концентрації уваги на зачатті через статеві акти виникне купа негативних емоцій, розчарувань, чорних думок. Узагалі починати кожен ранок свого життя з термометром, до того ж у піхві чи прямій кишці, – це, погодьтеся, не дуже приємно.
Норма – поняття індивідуальне
Ще одна міфічна цифра – 28. Чомусь у більшості джерел інформації на тему жіночого здоров’я ідеться, що в нормі менструальний цикл має бути 28 днів. І на цій «нормі» циклу зациклені не лише жінки, а й багато лікарів. І найгірше, коли лікар «вирівнює» цикли гормональними контрацептивами, бо йому не подобається 25-26 чи 30-35 днів циклу у пацієнток. І приймають ці жінки гормони за схемою: 21 день гормональні таблетки і 7 днів перерви або пустушок, маючи 28 днів штучного циклу зі штучною кровотечею скасування. І більше нічого. А дехто, приймаючи гормональні контрацептиви, примудряється планувати вагітність місяцями і навіть роками, бо так лікар сказав. Цитата: «Я приймала рік контрацептиви, цикли були день у день, регулярними а перестала – знову 32-35 днів, і лікар каже, що знову треба лікувати, інакше я ніколи не завагітнію».
Шкода, що більшість жінок не знає, що в нормі тривалість менструального циклу складає 21-35 днів із коливаннями в 7 днів в обидва боки, що затримання на 3-4 дні, а іноді й значно довше, не є чимось страшним і бігти терміново до лікаря не потрібно, що в жіночому житті є періоди нерегулярності менструального циклу, що у худих, а також високих жінок цикли довгі і в нормі можуть бути і до 40-45 днів. І ще багато чого не знають жінки і їхні лікарі на тему менструального циклу.
Ми проминемо інші «магічні цифри», що є показниками норми різних аналізів. Не дай Боже, щось трошечки вище чи нижче, один результат одного аналізу – якщо це потрапляє на очі малограмотному лікареві, то вигадані діагнози і значне лікування забезпечені.
Вагітність – зовсім новий за якістю стан жіночого тіла, але зовсім не хвороба. Проте досі багато лікарів порівнюють показники аналізів вагітної і невагітної жінки. Звичайно, відхилення будуть, і за окремими показниками – майже на 200 %. Але якщо лікар нічого не знає про те, які зміни відбуваються в стані крові, сечі, виділеннях, різних органах загалом, а бачить лише самий живіт, що росте, то він чіплятиметься практично до кожного аналізу і залякуватиме жінку «страшними відхиленнями від норми». Повторю: норми НЕвагітної жінки.
А цифра 40 каже вам про щось? Це термін для пологів. Чомусь досі побутує думка, що жінка має народити рівно в 40 тижнів. До 40 тижнів – погано, за 40 тижнів – погано. Насправді терміном для пологів, тобто людською нормою пологів, вважають 37-42 тижні вагітності. Але поки існує брак у роботі медперсоналу і нестача знань у нього ж, то багато жінок будуть змушені проходити через штучно викликані пологи, особливо якщо лікар поспішає у відпустку або ще кудись і чекати природного розв’язання вагітності пацієнтки він не хоче. А потім усі дивуються: чому такий високий рівень ускладнень і чому лікарі кажуть, що нині нормальні пологи – це велика рідкість? Бо вагітності не дозволяють бути нормальною!
Мутація «критичних днів»
А тепер поговоримо про критичне. Дві найчастіші помилки, що перейшли у категорію міцно укорінених міфів, – це критичні дні у вигляді менструації і критичні періоди для вагітності.
Ще 30 років тому критичними днями називали дні, коли жінка може завагітніти. Для когось такі дні були критичними через бажання зачати дитину, а для когось – через страх вкотре «залетіти». Тому й були дні овуляції критичними.
Але подумайте логічно і дайте відповідь: що є критичного в менструації? Це лише відшарування старого і практично мертвого ендометрію через вагітність, що не відбулася. Усі рівні статевих гормонів і прогестерону низькі в ці дні, завагітніти неможливо. То в чім же критичність місячних? Очевидно, колись поняття «критичних днів» було спаплюжене, а за лихим прикладом і сам лихий станеш – хтось у засобах масової інформації підхопив помилкове визначення, і тепер усі наші люди не розуміють, що менструація – це зовсім не критичні дні. Шкода, що лікарі теж поширюють це хибне поняття замість того, щоб логічно пояснити пацієнтам, які критичні дні, а які – ні.
В акушерстві багато років існувало поняття критичних періодів вагітності. Їх так називали через те, що буцімто в ці терміни збільшується ризик утрати вагітності, а значить, протягом цього часу потрібно пробути у стаціонарі або вдома в ліжку, вживаючи велику кількість ліків «про всяк випадок». Сучасне акушерство не визнає поняття «критичних періодів вагітності», бо рівень утрат вагітності протягом 9 місяців не має піків (сплесків), а навпаки – з прогресом вагітності плавно знижується.
Замість резюме
Намагайтеся жити без віри в міфічне і критичне. Кожна жінка – особлива, її організм індивідуальний. Показники норми чогось – це лише середні показники, тобто ті, що їх спостерігають у більшості здорових людей, проте далеко не у всіх. А отже, необхідно враховувати скарги, симптоми і багато іншого, щоб поставити правильний діагноз. Старим догмам немає місця в сучасній медицині, але відмовитися від них може лише людина, що постійно підвищує свій рівень знань.
Ця стаття доступна також російською мовою за цим посиланням.
Комментарии