Кров інтригує людство вже не одне тисячоліття. Деякі прадавні народи вважали, що в крові знаходиться душа людини. Спостерігаючи за тим, як помирають тварини і люди від втрати крові, стародавні люди думали, що через кров душа виходить назовні і життя зупиняється. Навколо цієї унікальної рідини людського тіла створено чимало міфів та чуток, які я розвінчаю в окремій книзі. Кого цікавлять ці питання, слідкуйте за моїми публікаціями.

Цікавий факт, що між групою крові та статевою активністю людини залежність ніким раніше не помічалась. Іншими словами, починаючи зі стародавніх часів, люди не пов’язували наявність крові в тілі людини з його статевими відносинами, за виключенням одного — визначення кровної спорідненості через нащадків сімейні зв’язки. Хибно вважалося, що через сперму чоловік передає зачатому потомству, особливо хлопчикам, свою кров. В ті далекі часи люди не знали, що група крові у батьків та нащадків може бути цілковито різною, так як визначається набором генів, отриманих від обох батьків.

Відповідно до ще одного міфу, пов’язаному з кров’ю та сексом, чоловік під час еякуляції втрачає об’єм рідини, рівнозначний втраті 40 краплям крові. Сім’яна рідина не є похідним крові і ніякого відношення до втрати крові не має.

Також існує інша група чуток про залежність сексуального темпераменту від груп крові. Прихильники цієї “віри” стверджують, що жінки з першою групою крові є агресивними, гарячими партнерками в сексі. Можна подумати, що чоловікам, дружини яких мають першу групу крові, пощастило — їх дружини невгамовні в ліжку з ранку до ночі, та вночі також. Найгірше складаються справи з жінками, які мають третю групу крові, відповідно цієї “теорії” сексуального темпераменту. Вони байдужі до сексу! На другому місці за темпераментністю — жінки з четвертою групою крові, а ось жінки з другою групою більш нейтральні, хоча і не відмовляють своїм партнерам.

А як же з приводу груп крові чоловіків? Чоловіки з першою групою крові сексуально невгамовні і горять пристрастю, як стверджують чутки. Чоловіки з другою групою крові не займаються сексом без кохання, в той час, як для чоловіків з третьою групою секс є просто розвагою. Значить найслабші за темпераментом чоловіки з четвертою групою крові? Як не дивно, на слабких та сильних розділяють тільки жінок, через те, що чоловіки з четвертою групою крові, виявляється, зі сексуального акту створюють акт мистецтва, значить з сексуальним темпераментом в них все гаразд.

Виходячи з цих стверджень, ми відважилися припустити, що більшість чоловіків надало би перевагу жінкам з першою групою крові. А ось жінкам є над чим замислитися: хтось хоче пристрасті, хтось — кохання, хтось — казки але більшість — все одразу. З якою групою крові вибрати партнера в такому випадку? І чи погодиться він збігати в лабораторію та принести довідку про свою групу крові? Любі читачі, розслабтесь! У всіх цих твердженнях суцільна вигадка і ні граму правди.

Найгірше, що подібні міфи створюються та публікуються в книгах, що стають популярними, а через це слова з цих книг приймаються за правду. В 2002 році на російськомовному ринку з’явилася книга Віктора Шейнова, білоруського соціолога та педагога, “Жінка плюс Чоловік. Пізнати і підкорити”. Ця книга є об’ємним джерелом стисненої інформації про статеві відносини людей. Хоча автор приводить результати наукових даних і навіть пригадує імена деяких вчених, велика кількість інформації є неточною та застарілою.

В 2006 році вийшла книга Ірини Антонової “Чоловіки і як вити з них мотузки”, де авторка підіймає питання сексуальної сумісності і груп крові. Про саму Ірину Антонову невідомо нічого — в жодному джерелі немає хоча би скупої інформації про цю авторку. Зібраний матеріал в книзі — це багато в чому копії вже раніше відомих закордонних публікацій на цю тему, зокрема з відомої книги Сари Луїс “Як підкорити жінку за 24 години”, опублікованої в 1993 році, а також із самої книги Віктора Шейнова.

Зараз на ринку дуже багато схожих публікацій, які зазвичай копіюють інформацію одна одної. Переважна більшість публікацій, що торкаються питання залежності сексуальної активності від групи крові, не є науковими, не мають ніякої доказової основи, а є всього лише вигаданими фактами, гіпотезами, припущеннями, догадками авторів таких публікацій.

Щоб зрозуміти абсурдність пошуку залежності між групами крові і статевими відносинами людини, необхідно зануритись в історію класифікації крові людини по групам. Кров складається із рідкої частини (плазми) і численних включень, в тому числі клітинних утворень. Своє червоне забарвлення кров отримує за рахунок червоних кров’яних тілець — еритроцитів, які містять гемоглобін. Основна складова частина гемоглобіну — залізо. Окрім еритроцитів, кров містить інші клітини.

На поверхні еритроцитів (мембрані) є велика кількість специфічних органічних речовин, в основному білків, які називають антигенами, а також маркерами крові. Ці маркери враховуються при класифікації крові за групами, через те, що на антигени може вироблятися спеціальний білок — імуноглобулін, або антитіла, які виконують захисну функцію, тобто таку, що знищує чужорідні еритроцити. Медицині відомо близько 600 таких маркерів, але найчастіше в класифікації груп крові використовуються не більше 300 антигенів.

Міжнародне Товариство з Переливання Крові (International Society of Blood Transfusion), що включає в себе представників більше 90 країн світу, визнає 35 сучасних міжнародних класифікацій груп крові, якими користуються лікарі та вчені всього світу. Це і всім відома ABO класифікація, і MNS-система, і Резус-приналежність, і класифікація за Kell-фактороом і багатьом іншим. Наявність антигенів на поверхні еритроцитів або їхня відсутність визначається генами, інколи кількома.

Чому люди так схиляються перед ABO системою класифікації крові, що навіть створюють міфи і чутки про гіперважливість груп крові в житті людини? Найчастіше це пов’язано з бажанням прославитися і ввійти в історію людства як першовідкривач чогось сенсаційного та незвичайного.

ABOсистема є однією із самих старих класифікацій за групами крові і через це самою популярною. Три різних групи крові були описані в 1900 році австрійським вченим Карлом Ландштейнером, але правильна класифікація за чотирма групами крові належить чеському лікарю і вченому Яну Янському, який в 1907 році опублікував статтю про відкриття 4 груп крові. Класифікація Янського досі використовується на території колишніх республік Рядянського Союзу і в низці інших країн, в яких групи крові розділяють на I, II, III та IV.

Американці визнали заслуги Янського, але використовують абревіатуру ABOсистеми, і групи крові позначаються як A, B, AB та OO. Карл Ландштейнер за своє відкриття отримав в 1930 році Нобелівську премію в області (галузі) медицини, а Ян Янський залишився в тіні без належного визнання, хоча весь світ користується саме його класифікацією.

Сучасна ABO-система містить 15 підтипів крові, так як існують кілька різних ділянок генів, що відповідають за вироблення антигенів за ABO-системою, а також включає наявність або відсутність резус-фактору. Група крові не має нічого спільного з особистісними характеристиками людини, а тим паче її відношення до сексуальної активності, хоча б через те, що кількість людей в групах крові не однакова (різна). Щоб переконатися в цьому, давайте поглянемо на статистику ряду регіонів світу.

Найбільше розповсюдженими в світі є O+ (перша, резус-позитивна) та A+ (друга, резус-позитивна) групи крові — від 60 до 70% людей по всім країнам мають такі групи крові, причому перша група крові домінує — 36% в порівнянні з 28% A+ (середні показники в світі). Третя резус-позитивна група крові (B+) зустрічається в 8-30% людей світу, але в цілому — у 20% населення земної кулі. В Індії, наприклад, трохи більше 30% населення мають третю групу крові. AB+ або четверту резус-позитивну групу крові володіють близько 5% людей земної кулі.

Резус-негативна група крові зустрічається в10-15% людей, але існують регіони, в яких ці показники не перевищують 1-2% (наприклад, африканські й азіатські жителі).

Унікальним є ще один факт: у різних народів світу та етнічних груп може значно домінувати одна група крові, що пояснюється генетичними особливостями (точніше чистотою генетичних ліній) цих груп людей. Наприклад, у 100% корінних вихідців Бразилії та Перу є перша (O) група крові. У всіх без виключення шопменів, аборигенів Нікобарських островів, також перша група крові. Взагалі, у багатьох аборигенів світу, які ізольовані від масових поселень світу, домінує перша група крові, яка характеризується відсутністю антигенів A та B. У чорноногих індіанців з Північної Америки більшість — 82% — мають другу групу крові. В сибірських бурятів домінує третя група крові. У нащадків айни, стародавнього народу Японії, четверта група крові (18%) зустрічається частіше, ніж перша, та й в порівнянні з іншими стародавніми народами світу. Серед китайців, японців, калмиків, корейців четверта група крові зустрічається набагато частіше, ніж серед інших народів світу.

Таким чином, розподіл груп крові по всьому світу тісно пов’язаний в першу чергу з переміщенням народів світу з моменту виникнення людини і в ході її еволюції. Деякі “родичі” людини також мають визначені групи крові. У шимпанзе домінує A група крові, і в не значній мірі O, але ніколи не зустрічається B група крові. Горили мають B групу крові, рідко O групу крові, але ніколи не зустрічається A група крові. Ні один вид приматів не володіє AB групою крові. Припускається, що поява ділянок генів, відповідальних за вироблення певних маркерів крові в людини, пов’язана з вбудовуванням вірусної інформації в генетичний матеріал людини.

Звідкіля виник міф про вплив груп крові на особистісні характеристики людини? Після відкриття груп крові, расистські та шовіністичні рухи взяли на озброєння факти про існування різних груп крові. Японці були першими, які заговорили про чистоту “кровних ліній” задля виправдання своїх шовіністичних поглядів. Відомо, що в 1895 році Японія окупувала Тайвань, перемігши Китай. Багато років японці старалися заселити територію Тайваню японськими переселенцями, але на цій території часто виникали військові конфлікти між місцевими жителями та переселенцями, які жорстоко пригнічувалися військами.

В 1926 році Рін Хірано та Томіта Яшика опублікували в медицинському військовому журналі статтю про домінуючу групу крові B серед серед доблесних японських солдатів. Такейї Фурукава з Токійської вчительської школи для жінок опублікував в 1927 році статтю про темперамент людей, який начебто залежав від групи крові, де виправдовувався расистський погляд на перевагу японських людей перед етнічними групами, які заселяли Тайвань і в яких домінувала перша група крові. Фурукава стверджував в своїй роботі, що агресивність тайванських повстанців була визначена генетично “поганою” кров’ю (групою O), через що, для “розведення” цієї поганої крові, він пропонував міжетнічні шлюби, тобто шлюби з “кращою” кров’ю.

Нацистська Німеччина також взяла на озброєння дані про групи крові і проповідувала аж до поразки у Другій світовій війні ідею переваги “Німецької крові”.

Розмови про групи крові і те, що вони начебто визначають характер, поведінку, відносини з іншими людьми затихли з часом, але в 1971 році Масахіко Номі, відомий японський юрист і радіоведучий, опублікував книгу про вплив груп крові на формування особистості людини. Ствердження в цій книзі не мали ніяких наукових обґрунтувань і взагалі були більше анекдотичними, аніж правдивими. Проте фінансова та рекламна підтримка забезпечили популярність цієї книги. Цікаво, що син Номі продовжив роботу батька і навіть створив центр з вивчення груп крові. Деякі журналісти та письменники, розуміючи, що ця тема стала новим Клондайком на “літературній” ниві, створили кілька гучних творів, пов’язавши ABO-систему груп крові не тільки з особистими якостями людини, але і його сексуальним життям, харчуванням, і багатьма іншими аспектами людського життя. Багато стверджень в такій літературі є абсурдними, але люди без медичної освіти готові вірити будь-якій нісенітниці, особливо, якщо вона розповсюджується відомими людьми або ж називається сенсаційною чи унікальною.

Серйозні наукові дані спростовують всі чутки і міфи, пов’язані з групами крові. Через це, ми залишимо тему залежності сексуальних відносин від груп крові в спокої.