1. А я приїхав з України,
бо у Канаді є родина,
десь з тридцять тіток і дядьків,
сестер двоюрідних й братів.
Та як літак мій прилетів,
Мене ніхто тут не зустрів,
І, богу дякувать, таксист
Мене до родичів відвіз.
Приспів:
Йой, цьоцю, цьоцю,
Не будьте гонорова.
Хай не дратує
Вас українська мова.
Я у вас грошей,
Тітко, не прошу.
І вашого повітря
Від вас не заберу.
2.І стала тітонька казати:
“Я мушу все контролювати,
бо ти не вмієш тутка жити,
містейків можеш наробити.
Я прошам не давай нікому
Мого нумеру телєфону
І до “Трембіти” не ходи,
Бо там одні лиш пияки.
Приспів.
3. А як зібралася родина,
То мова йшла про Україну.
“У вас не вміють керувати
ті комуняки-демократи.”
Та як приїхав до Канади
Хтось із Верховної аж Ради,
То патріотами всі стали
І гроші лідеру збирали.
Приспів.
4. А як ми з цьоцов розмовляли,
Її найбільше дратувало,
Що моя мова не така,
Як у “старого баняка”.
Та кульмінація настала,
коли родина вся дізналась,
Що я тут хочу жити стало.То тітка враз мене прогнала.
Комментарии