Ми продовжуємо спілкуватися з акушер-гінекологом із Торонто Оленою Березовською. Вже у 6 матеріалах досвідчений лікар поділилась досить великою кількістю загальної інформації щодо здоров’я людини та жінки зокрема. Сьогодні ми поговоримо про найважливіші органи жіночої репродуктивної системи. А також дізнаємось, які міфи існують у цій царині та, які хвороби не потрібно лікувати.

У попередній розмові ми вже розглядали будову піхви, яка належить до внутрішніх статевих органів. Сьогодні ми продовжимо нашу подорож жіночою статевою системою. Про які органи будемо говорити?

Найперше, згадаємо матку. У книзі з гінекології, яку я видала на Україні в 2008 році (чи в ряді підручників) ви знайдете такий опис будови матки: Матка складається з двох частин — шийки й тіла. Цервікс — це латинська назва шийки матки. Шийка матки має округлу циліндричну форму. Нижній її сегмент твердий на дотик. Її розміри 2,5-3 см у діаметрі та 3-5 см у довжину. Іноді жінка чи її партнер може намацати зовнішню частину шийки матки пальцями. В нормі шийка матки знаходиться досить глибоко в піхві, та з віком, коли м’язи та зв’язки малого таза, промежини й піхви слабшають, у багатьох жінок відбувається опускання шийки й тіла матки.

Матка — це м’язовий порожнинний орган, у якому відбувається розвиток заплідненої жіночої статевої клітини (яйцеклітини) і виношується плід. Вага матки в жінки, яка не народжувала, від 30 до 50 г (у породіль — від 80 до 100 г), довжина — 7 — 8 см, а найбільша ширина — приблизно 5 см. Задня стінка матки завжди товща за передню та щільніша за структурою, бо її кровопостачання краще. Під час вагітності розміри матки збільшуються завдяки зростанню м’язових клітин, тому вона у змозі витримати вагу плоду чи кількох плодів до 5-6 кг загалом.

Але тут ми оминемо класичні описи будови матки, а наголосимо на тих моментах, які важливо знати всім жінкам. Бо на незнанні цих фактів будуються неправдиві діагнози. Як ви гадаєте, чи різниться будова матки молодої дівчини, яка не мала вагітностей і пологів від жінки, яка вже має бодай одну дитину?

Логіка підказує, що різниця повинна бути, але я ніколи про неї не чула. Тобто, підкажіть, є різниця чи немає?

Різниця доволі значна. Почнемо з форми матки, точніше — співвідношення розмірів шийки й тіла матки. Я наведу простенький малюнок для кращого розуміння моїх слів.

 

З лівого боку зображена матка дівчини (від початку її статевого дозрівання до першої вагітності та пологів), а з правого від читачів — матка дорослої жінки, яка мала вагітності та пологи. Так, розміри матки у дівчат значно менші, та не це важливо, а те, що співвідношення шийки до тіла матки з віком (і наявністю вагітностей) значно змінюється. У дівчат і молодих жінок довжина шийки й тіла матки різняться мало, і власне цього більшість лікарів не знає. Бо саме через незнання цієї особливості з’являються безглузді діагнози гіпоплазії матки, які, на жаль, стали комерційними.

Саме так і трапляється — що не жінка, то гіпоплазія матки. А що то за такий «страшний» діагноз, бо коли мені розповідають знайомі, що чим їм тільки не нарощували матку, то аж страшно стає — і гормони без кінця, і електрофорез, і важкий гінекологічний масаж, від якого потім живіт болить тижнями…

Проблема не в поширеності діагнозу гіпоплазії матки (саме такий діагноз — рідкісний у гінекології), а в тому, що лікарі не знають особливостей будови матки у різних вікових категорій жінок. Що переважно трапляється? Приходить молодесенька дівчина чи жінка на прийом до лікаря. У жіночок до 21-22 років менструальні цикли можуть бути досить нерегулярними, і про це ми ще поговоримо. Дехто з лікарів оглядає — і маєш тобі, маленька матка. Дехто посилає на УЗД, а там відразу у висновкові не вистачає якихось 5 мм до розмірів, зазначених у підручниках (я навела їх вище). Гіпоплазія! Ніхто не розпитує жінку чи дівчину, коли в неї почалися менструації, ніхто не дивиться на її зріст та вагу. Трах-бах — от вам і діагноз. І що далі? Будемо нарощувати матку! Вибачте, але, якщо рука вкорочена, чи легко її наростити? А якщо комусь не вистачає мозкових звивин, щоби краще думати, то чи допоможе масаж голови? Далі вже йде циркова програма, бо назвати лікуванням усе, що призначається жінці, я не можу. І мої прогресивні колеги також таке лікування не визнають.

Що означає слово «гіпоплазія»?

Означає, що щось недорозвинуте, щось недоросле. Тобто маленьке. Але як у дівчини може бути велика матка? Та не це головне. Гіпоплазія — то вада розвитку. Завжди, так само як і гіпоплазія нирок, чи гіпоплазія щитоподібної залози, чи ще чогось. Тобто, на певному етапі закладення органів у ембріона сталося якесь порушення і розвиток органа не пішов у нормальному напрямку. Інколи це спричинене якимись генетичними чи хромомосними збоями. Але зрідка вада розвитку окремого органу буває ізольованою. Це означає, що частіше йде недорозвинення частини чи цілої системи органів. Стосовно жіночої статевої системи внаслідок специфіки утворення внутрішніх органів гіпоплазія може бути в комплексі: порушений розвиток верхньої третини піхви, матки, маткових труб і почасти яєчників. Іншими словами, у гінекології є ряд синдромів вродженої вади внутрішніх статевих органів, і це не обов’язково якісь відхилення розвитку (наприклад, дворога матка, однорога матка і т.д.). Хоча найчастіше власне і трапляються патологічні форми матки, які також можна розглядати як гіпоплазії, бо вони у багатьох жінок недорозвинуті. Але повторю, що розміри матки — не головне у встановленні діагнозу.

А на що тоді треба звертати увагу?

На те, як орган виконує функцію. У матки єдина функція — це виношування потомства. Тобто, це своєрідний мішечок, у якому може розвиватися плід. І щойно в дівчини починаються менструальні цикли, матка щомісяця починає готуватися до прийняття заплідненого яйця, незалежно від того, були статеві акти у жінки чи ні, займана вона чи не займана. Природа має свій режим роботи, тому не враховує бажань та примх жінки. Щомісяця вона готує жіночий організм до вагітності, хоче того жінка чи ні. Тож, коли матка недорозвинута, то вона свою функцію виконувати не може. Але ще задовго до появи вагітності функція матки проявляється у менструальних циклах. Вони не обов’язково можуть бути регулярними, але якщо перша менструація (менархе) з’явилася в дівчини до 16-17 років, то це норма. Отже, матка почала функціонувати (реагувати на коливання гормонів) нормально. То про яку гіпоплазію можна говорити? Гіпоплазована матка не буде функціонувати нормально, тому перша менструація переважно затримується або її може не бути і після завершення статевого дозрівання (у деяких жінок може бути затримка статевого дозрівання). Колись такий стан називали інфантилізмом, проте від цього терміну багато лікарів відмовилися, бо то є специфічне захворювання, пов’язане з комплексом вад розвитку, і не тільки матки. Зате тепер причепилися до гіпоплазії.

То можна зробити висновок, що коли в жінки менструальні цикли почалися своєчасно (тобто в підлітковому віці), і відбувалися більш-менш регулярно, то гіпоплазії матки у неї бути не може?

Саме так. Матка функціонує правильно, тому немає до чого прискіпáтися. Тут я хочу лише нагадати, що в молодих дівчат нерегулярні цикли можуть бути до 21-22 років, тобто до завершення статевого дозрівання. Під регулярними циклами мають на увазі цикли в 21-35 днів (у науковій літературі — 14-42 дні) з коливаннями в обидва боки на 7 днів. Це означає, що один цикл може бути 21 день, а другий 28, а третій, наприклад, 35. Це є норма жіночого життя. І багато молодих дівчат, закохуючись чи під час екзаменаційних сесій, скаржаться, що в них немає менструацій по 2-3 місяці. Нерви, нерви, нерви… А вони впливають на все. Як колись казали лікарі, всі хвороби від нервів. Менше нервуватися — менше негараздів зі здоров’ям. Та повернімося до гіпоплазії матки. Саме коли така знервована, перелякана дівчина потрапить у руки нетямкого лікаря, то їй одразу скажуть, що в неї гіпоплазія матки. І тоді призначать тривале гормональне лікування, яке не тільки нічого не «нарощує», а є досить шкідливим, починають робити грубі масажі матки, що може призвести до появи запалення внутрішніх органів малого тазу (і таких випадків я знаю чимало). Різні фізпроцедури, починаючи від електрофорезу з ліками до душу Шарко чи ще якихось модних призначень — вибачте, але то є проcте викачування грошей. Найважливіше — заспокоїти жінку, щоби вона менше нервувалася, шукала в себе якісь вади, діагнози, безпліддя і т.д. І навпаки, якщо в молодої 16-17-річної жінки не було місячних ні разу, то варто серйозно обстежитися, найперше для вчасного діагностування деяких синдромів та вад розвитку жіночої статевої системи, а не зациклюватися на діагнозі гіпоплазії матки.

То виявляється, гіпоплазія матки — насправді рідкісний діагноз. А що ви скажете про загин матки, якого так бояться жінки, особливо в плані безпліддя?

Добре, що ви згадали про це, бо власне матка знаходиться у малому тазі, і те, що вона має дві частини — шийку та тіло — визначає її положення поміж іншими органами та відносно кісток малого тазу. Тіло матки може бути трохи нахилене вперед (до лобка) і ця позиція називається anteflexio (власне мова йде про кут між тілом і шийкою матки). А якщо воно нахилене в бік куприка, то ми говоримо про retroflexio, або загин. Але я вас здивую ще однією особливістю: у всіх без винятку

дівчаток і підлітків, а також у більшості молодих жінок, які не народжували, тіло матки відхилене назад. Тому загин матки — норма для молодої вікової категорії жінок. Внаслідок вагітностей тіло матки випрямляється, після 12 тижнів вагітності взагалі ніяких нахилів немає, ні назад, ні вперед. А після пологів у багатьох жінок тіло стає нахиленим уперед. Втім, у однієї третини дорослих жінок загин може бути на все життя. Таке положення тіла матки на запліднення та виношування дітей не впливає зовсім.

Є також патологічний загин матки (тобто ненормальний). Він трапляється дуже рідко, найчастіше з ендометріозом, коли з’являються спайки, а також після оперативних втручань на органах малого тазу, серед них лапароскопій, бо вони також спричинюють появу спайок. Грубі спайки між тілом матки та кишечником не дозволяють матці «розпрямитися», тому такий загин може доповнюватися сильними болями під час статевого акту, дефекації та гінекологічного огляду. Переважно такий стан матки на заплідення та вагітність не впливає, проте може супроводжуватися болями, які будуть провокувати викидень чи передчасні пологи.

Отже, функція матки виражається через менструації?

Менструації — то фізіологічні кровотечі. Але перш ніж ми поговоримо про них, я хочу розповісти дещо про шийку матки. Бо навколо неї побутує чимало чуток. Є ряд нюансів, які я хочу згадати. Шийка матки має невеликий канал, який з’єднує піхву з порожниною матки. Він доволі вузький, звичайно не більше 8 мм у діаметрі. До того ж, він виконує унікальну функцію — виготовляє слиз, який має важливу роль для формування піхвових виділень та активації сперми, що необхідно для успішного зачаття дитини. Про виділення ми розмовляли раніше.

Власне, найбільше жінки турбуються, коли їх лякають «розширеним» каналом шийки матки. А я тоді запитую: в який день менструального циклу робили виміри і в якій саме ділянці. Бо, коли в день овуляції чи перед нею пишуть, що канал шийки матки 8 мм (інколи до 10 мм), то це норма, хоча жінці говорять протилежне. Крім цього, в каналі шийки є дві важливі ділянки — зовнішнє вічко (зовнішній отвір з боку піхви) і внутрішнє вічко (з боку матки). Зовнішнє вічко може бути розширеним у вагітних та тих, хто мав пологи. Тому лякатися не потрібно. Внутрішнє вічко можна побачити тільки на УЗД. Воно має циркулярні м’язи, які виконують функцію замочка — завдяки цьому утримується плід (для прикладу, зверніть увагу на сечовий міхур — він закритий завдяки роботі сфінктера, і сеча накопичується в міхурі, не витікаючи постійно назовні).

Ще одна особливість каналу шийки матки, це наявність великої кількості залоз, які виробляють слиз. У каналі також може бути велика кількість лейкоцитів, особливо перед овуляцією і у вагітних. Тому коли жінки хапаються за голову, бо в них «лейкоцитоз» і багато слизу, потрібно спершу взнати, в який день циклу робили аналізи. Завдяки слизові, який міняє свої якості (консистенцію, колір, склад) залежно від дня менструального циклу, канал шийки матки надійно закритий слизовою пробкою, зберігаючи порожнину матки від різного роду речовин, серед них і хімічних, а також численних мікроорганізмів. Однак, для ряду бактерій і мікроорганізмів канал шийки матки стає непоганим середовищем існування, і в багатьох випадках інфекційні агенти можуть проникати в маткові труби та навіть черевну порожнину, спричинюючи запáльні процеси репродуктивної системи жінки.

Від вагітних я чула не один раз про вкорочення шийки матки. Наскільки це явище погане?

Усім вагітним дуже важливо пам’ятати, що огляди шийки матки в дзеркалах не можуть бути достовірними, тому в більшості країн світу без серйозних приписів їх не роблять у другому і третьому триместрі. Справа в тому, що все, що лікар бачить оком, то лише невелика зовнішня (піхвова) порція шийки матки і вона не стосується справжнього стану матки. Тому в усьому світі за станом шийки матки прийнято слідкувати за допомогою УЗД. Дуже важливу роль відіграє вимірювання довжини шийки матки від внутрішнього до зовнішнього вічка. В нормі ця довжина може бути до 5 см. Але саме стан внутрішнього вічка дуже важливий, бо якщо є функціональна недостатність шийки матки, то виявити її завчасно можна не по зовнішній частині шийки матки, тобто не через піхву, а завдяки УЗД-огляду стану внутрішнього входу каналу шийки матки в порожнину матки. Якщо він розширюється, і довжина шийки матки зменшується, це може бути серйозним сигналом того, що вагітності загрожує переривання. Саме виходячи з довжини шийки матки, виміряної завдяки УЗД, говорять про прогноз передчасних пологів. Шийка матки вкорочується, починаючи з другої половини вагітності, але дуже повільно, і переважно не досягає критичних розмірів майже до пологів. У жінок, які мали пологи, зовнішнє вічко (вхід у канал шийки матки) може бути розширене, чим можуть налякати жінку. Повторю, стан зовнішнього отвору каналу шийки матки не є основним критерієм виявлення загрози передчасних пологів. Крім того, під впливом високого рівня гормонів, слизова каналу може розростатися (проліферувати) і виходити за межі каналу, нагадуючи щось на зразок поліпів чи пухлини. Панікувати в такому випадку не потрібно — можна зробити кольпоскопію, якщо є якісь острахи.

Яка ж довжина шийки матки вважається нормою для вагітних?

Найчастіше говорять про довжину не менше 2-2.5 см. Багато лікарів називають сірою зоною довжину в 1.5-2.5 см, хоча і з такою шийкою матки виношують вагітності чимало жінок. Важливі не так звичайні показники, як динаміка зміни довжини, тобто наскільки швидко вкорочується шийка матки і який стан внутрішнього вічка каналу шийки матки. Є чимало жінок, у яких довжина шийки матки може бути біля 2 см до пологів, тобто всю вагітність. Проте в кожному випадку потрібно підходити до оцінки ситуації індивідуально.

А наскільки безпечно брати мазки у вагітних?

Насправді, потреби заглядати в піхву вагітної майже немає, особливо за наявності УЗД. На початку вагітності, коли жінка стає на облік, у неї можуть обережно взяти виділення з піхви (мазок на флору чи мікроскопію) для виключення захворювань, які передаються статевим шляхом. Також це роблять у другій половині вагітності, ближче до пологів. На лейкоцитоз у стані вагітності уваги не звертають, бо він є майже в кожної жінки. Цитологічні мазки беруть лише з поверхні шийки матки на початку вагітності, а от уводити інструменти в канал шийки матки заборонено, бо це може спровокувати переривання вагітності, пошкодження навколоплідних оболонок, передчасне відходження вод, інфікування оболонок і плоду, та інші негативні наслідки. Тому самі жінки повинні розпитувати лікаря, які саме дослідження він збирається робити.

Коли ми заговорили про шийку матки, розкажіть, що таке ерозія шийки матки? Адже лікарі кажуть, що то пряма дорога до раку.

Коли вас оглядає лікар — усе, що він бачить у дзеркалах, це почервоніння зовнішньої поверхні шийки матки, часто круг зовнішнього зіва шийкового каналу. Ділянка почервоніння може бути невеликою, іноді по всій поверхні шийки матки («значна ерозія!»), довкруги шийкового каналу симетрично, або ж віддалік від зовнішнього зіву. Є понад двадцять захворювань, які неозброєним оком можуть мати вигляд почервоніння (червона пляма) ділянки слизової оболонки шийки матки, що недосвідчений чи малоосвічений лікар назве одним словом — ерозія.

Ерозія шийки матки — це дефект покривного епітелію (слизової оболонки) внаслідок дії хімічних речовин (мило, медикаменти, кислоти й луги), травми тампонами, діафрагмами, внутрішньоматковими засобами, іншими сторонніми тілами, після інструментальних чи терапевтичних втручань. Така ділянка шийки матки під час огляду буде набряклою чи пухлою, часто яскраво-червоного кольору, з кровотечами. Жінка може скаржитися на кров’янисті виділення чи кровотечу після статевого акту. Справжня ерозія зазвичай минає без лікування, коли фактор, що ушкоджує шийку матки, відсутній протягом достатнього часу, потрібного для заживлення ерозії. Багато лікарів називають ерозією цілу групу хвороб, таких як ектропін, гострий і хронічний цервіцит, і інші доброякісні стани шийки матки, що є помилковим.

Але стільки молодих жінок має ерозії? Невже такий стан потрібно лікувати?

Чимало молодих жінок, які не народжували, можуть мати так звану ектопію, а не ерозію. Деякі лікарі називають такий стан ектропіоном. Термін «ектопія» означає не нормальне (анатомічно) розміщення чогось (органу, тканини, клітин) у межах організму (органу). Термін «ектропіон» означає вивертання навиворіт, тобто він характеризує механізм появи ектопії.

Внутрішній вистил каналу шийки матки може виходити за його межі в певні періоди життя жінки: статевого дозрівання, вагітності, вживання гормональних контрацептивів. Оскільки ця ділянка слизової оболонки складається тільки з одного шару покривних клітин, судини, які крізь нього просвітлюються, дають яскраво-червоне забарвлення ділянці слизової оболонки шийки матки, де відбулася ектопія. Лікарі старшого покоління називають ектопію хибною ерозією шийки матки, або псевдоерозією. Лікування псевдоерозії, особливо хірургічними методами (припалювання, заморожування, лазерне лікування) робити не треба, крім тих рідкісних випадків, коли її наявність доповнюється дискомфортом і кров’янистими виділеннями.

Запáльні процеси шийки матки (кольпіти, цервіцити) супроводжуються почервонінням ділянки слизової оболонки шийки матки, що теж може помилково здаватися ерозією. Наприклад, вірусні цервіцити часто займають усю поверхню шийки, роблячи її яскраво-червоною, пухлою, легко кровоточивою, що може створити хибне уявлення про «велику та страшну ерозію».

То що потрібно робити, коли лікар каже, що в жінки ерозія?

Коли встановлюють діагноз «ерозія», уточніть у лікаря, що він має на увазі під поняттям ерозії. І коли він почне вам говорити, що ви кандидат на розвиток раку шийки матки, не бійтеся оскаржити таке, часто безглузде й необґрунтоване твердження. Що в такому разі слід робити? Не лікуватися, а обстежити клітини ушкодженої ділянки шийки матки (цитологічний мазок) і шийку матки під спеціальним мікроскопом (кольпоскопом). Ясна річ, треба відкинути запáльний процес, тому дослідження виділень і виявлення в них збудників низки статевих інфекцій також важливо зробити до будь-якого лікування.

Для чого робити цитологічне дослідження зішкрібу з поверхні шийки матки та кольпоскопію? Щоби виявити саме той стан шийки матки, який може бути передраковим, і називається дисплазією шийки матки. Проблема в тому, що навіть «найстрашніша» ерозія може бути аж ніяк не передраковим станом, і водночас, візуально здорова шийка матки може мати ділянки передракових змін.

А чи потрібно робити біопсію?

Часто я отримую листи від жінок зі скаргами на те, що біопсію, тобто забір тканин ураженої ділянки шийки матки, роблять без згоди жінки, зокрема вагітної, часто грубо, не попереджаючи про те, які неприємні відчуття можуть бути під час і після біопсії. Практично, мало хто з лікарів ураховує, що таке не можна робити на фоні запáльного процесу в піхві. І навряд хто з лікарів попереджує жінку, що після біопсії їй слід уникати статевих стосунків протягом 7-10 днів для запобігання інфікування та додаткової травматизації ділянки слизової оболонки, з якої забирали тканини. Знову-таки, хочу ще раз наголосити, що робити біопсію всім жінкам поспіль не потрібно.

Нас усіх лякають раком шийки матки. А як часто він трапляється?

Рак шийки матки відноситься до рідкісних хвороб у всіх країнах світу, серед них і в Росії, на Україні, в Молдові та інших колишніх республіках Радянського Союзу. Що означає «рідкісне захворювання» у плані поширеності (масштабності враження) рака шийки матки? І коли це рідкісне захворювання, чому лікарі так страхають ним жінок і поспішають негайно лікувати ерозії? Для кожної країни є своє означення «рідкісних захворювань», і воно радше стосується статистики, ніж самого захворювання, оскільки статистика дає нам інформацію про поширеність хвороби. Коли я вам скажу, що в США виявляють близько 13 000 випадків раку шийки матки на рік, то ви скажете, що це дуже багато. Іншими словами, це дещо більше 1000 на місяць, 250 на тиждень, 35 на день і 1 випадок на годину з понад 300 мільйонів населення цієї країни. Але частота захворювання в перерахункові на жіноче населення складає один випадок на 21 000 жінок. Коли я скажу вам, що в США помирає 225 000 людей щороку через помилку лікаря (офіційні дані 2000 року, за останніми даними ці показники ще вищі), то, виходить, що вона набагато небезпечніша за рак шийки матки й інші хвороби. Дані ВООЗ від 2002 року свідчать, що дорожньо-транспортні пригоди є причиною смерті дорослого населення в 2% усіх випадків смертності. Дані по країнах колишнього Радянського Союзу доволі неточні, занижені, але на вигляд гірші, ніж у багатьох країнах світу.

Рідкісним прийнято вважати захворювання, один випадок якого діагностується звичайним лікарем (не спеціалістом із цього захворювання) не частіше разу на рік за умови відвідання лікарем від 20 000 до 200 000 пацієнтів. Отож, коли ви спитаєте свого лікаря, як часто в її практиці були підтверджені діагностично випадки раку шийки матки, то, якщо він не працює в онкологічному диспансері, чесна відповідь буде: один раз за один-три роки. Тому міфи, створювані самими ж лікарями, що мало не в кожної жінки з’являється рак, якщо не лікувати ерозію — неабияке перебільшення.

А який тоді насправді зв’язок між ерозіями та раком шийки матки?

Уточнімо ще раз, що не кожна ерозія чи те, що лікарі так називають, є передраковим станом шийки матки. Єдиний поширений передраковий стан — це дисплазії шийки матки. Дисплазія — це лабораторний діагноз, який характеризує стан клітин слизової оболонки шийки матки. На візуально здоровій шийці матки можуть бути ділянки дисплазії.

Важливо зауважити, що не всі дисплазії переходять у рак, тому не всі випадки дисплазій треба лікувати. За глибиною ураження тканин шийки матки, дисплазії ділять на легкі, помірні та тяжкі. За даними Національної програми США раннього виявлення раку молочної залози і раку шийки матки, відхилення від норми в цитологічних мазках трапляються в 3,8% випадків (легка дисплазія — 2,9%, середня й тяжка дисплазії — 0,8%, рак епітелію — 0,1%). Точних даних по Росії, Україні та інших пострадянських країнах немає, однак рівень виявлення дисплазій у мазках цих країн не буде суттєво вищим або нижчим, тобто в середньому показники будуть майже такими самими. На жаль, тільки у 1.5-6% усього жіночого населення більшості країн світу (а в деяких і того менше) роблять забір цитологічного мазка. У багатьох жінок його роблять неправильно, тому результати отримують хибно-позитивні чи хибно-негативні. Втім, 4% виявлених відхилень від норми на таку кількість обстежених жінок — це доволі низький показник поширеності ненорми. Близько 3% відхилень складають легкі дисплазії, які майже в 60% випадків минають без лікування, і лише в 10% випадків можуть прогресувати до помірної чи тяжкої дисплазії. Помірна дисплазія самовиліковна в половині випадків, але в 20% випадків може прогресувати до тяжкої дисплазії. Тяжка дисплазія може закінчитися повним одужанням без лікування в 30% випадків, однак у 12 % випадків вона може перейти в рак шийки матки. Ці дані отримані та перевірені численними багаторічними дослідженнями в ряді країн. Тому рекомендації лікарів стосовно легких дисплазій такі: огляди жінок і повторне цитологічне дослідження щопівроку. Ви маєте усвідомлювати, що на розвиток раку йде щонайменше від 10 до 15 років, тому поспіх у лікуванні легких дисплазій недоречний.

Ми продовжимо нашу розмову про шийку й тіло матки, про інші внутрішні органи у наступній розмові, нагадаємо про папілома-вірусну інфекцію та сучасні вакцини від раку шийки матки.

Юлія Пашковська

8 червня 2012 р./21:18 «Новини Полтавщини»