Ми продовжуємо мандрувати жіночим тілом, вивчаючи його будову і функцію. У попередніх розмовах увага акцентувалася на зовнішніх та внутрішніх статевих органах жінки.
Олено Петрівно, яка тема сьогоднішньої розмови?
Про жіночу репродувтивну систему можна говорити довго, як і про різні захворювання та стани цієї системи. Звичайно, ми ще повернемося і до матки, і до піхви, і згадаємо в майбутньому маткові труби, не забудемо про молочні залози чи груди. А сьогодні ми поговоримо про яєчники, бо можна сміливо сказати, що це основа жіночого. Яєчників не має у чоловіків. У жінок цей орган визначає найголовнішу функцію жінки, закладеною Природою – створення потомства. Сучасна медицина дозволяє жінці мати дітей і без працюючих яйників, проте у таких жінок використовується лише матка, як резервуар для «вирощування» плоду, який в більшості випадків не є біологічним потомством жінки. Але про зачаття на виношування дітей ми поговоримо іншим разом. То ж, що таке яєчники? Яку функцію вони виконують? Здається таке просте запитання, проте переважна більшість людей можуть відповісти на ці запитання лише в декількох словах. Наприклад, як відповісте ви, не заглядаючи за підказкую в допоміжні джерела інформації?
Напевно, як і всі інші люди… Яєчники – це статеві органи, які впливають на гормональний фон жінки. Чесно кажучи, ще можу додати зо 2-3 речення, але на цьому мої знання про яєчники закінчаться.
Власне так відповідають більшість жінок, котрі знають, що це є органи жіночої статевої системи, в яких містяться яйцеклітини. Деякі жінки знають, що це є органи, які також виробляють гормони. Звичайно, якщо згадувати гормони, то майже всі жінки відповідають, що це жіночі статеві гормони. Які саме жіночі статеві гормони? Чимало відповість – естрогени і прогестерон.
Прогестерон, до вашого відома, не є жіночим статевим гормоном і ніколи ним не був (про це ми поговоримо при нагоді), але «котується» в підручниках по медицині та більшості джерел інформації саме так цілком помилково – із-за незнань лікарями органічної хімії та синтезу статевих гормонів.
В жіночому організмі виробляються два види статевих гормонів – чоловічі (андрогени) і жіночі (естрогени), і власне останні виробляються з чоловічих статевих гормонів. Тому жінку можна сміливо назвати чоловічим організмом, який якимось чином в процесі еволюції, тобто свого розвитку, навчився переробляти мізерну частину чоловічих статевих гормонів у жіночі, і цим спонукав те, що зовнішньо і внутрішньо жінка відрізняється від чоловіка. Звичайно, ми не забуваємо про парну Х-хромосому, але у багатьох представників тваринного світу, подвійну Х-хромосому чи їй подібну мають самці, а не самки. Але коли ми говоримо про яєчники, то власне це ті органи, які навчилися не тільки виробляти чоловічі статеві гормони (наднириники також виробляють чоловічі статеві гормони), але й перетворювати іх у жіночі.
Це надзвичайно цікаві дані. Чомусь майже всі жінки бояться чоловічих статевих гормонів, бо дійсно, ми постійно чуємо, що у жінки домінують чи повинні бути лише жіночі статеві гормони.
Власне оце неправильне сприйняття жіночого і чоловічого призводить до неправильної інтерпретації результатів аналізів та неправильної діаностики багатьох станів, а точніше гіпердіагностики. Коли ми згадуємо яєчники як органи, які виробляють жіночі статеві клітини, то стара школа медицини вчила, що це дозрівання залежить від правильного співвідношення естрогенів та прогестерону. Саме така інформація вкладалася і до сих пір вкладається в голови людей, особливо лікарів. Проте це помилка. Це вже відсталість від сучасної медицини на декілька десятиліть. Бо дозрівання жіночих статевих клітин визначається інтеграцією, а також відповідним співідношенням чоловічих і жіночих статевих гоморнів, а також прогестерону.
Рівень прогестерону в першій фазі циклу до овуляції ( момент вихіду зрілої яйцеклітини з яєчника) досить низький. І він не може бути високий, тому що прогестерон може пригнічувати овуляцію (і таки пригнічує овуляцію, якщо його вводити додатково жінкам в першій половині циклу чи навіть задекілька днів до овуляції). За декілька годин до виходу яйцеклітини, коли , як кажуть лікарі, є раптове підвищення і падіння певних гормонів, всередині яйцеклітики, але не в крові жінки, кількість прогестерону раптово зростає і його кількість більша всередині дозріваючого фолікулу, ніж під час вагітності. Проте це лише миттєвий момент, який допомагає яйцеклітині вийти за межі яєчника, а також допомагає сперматозоїдам краще активуватися, щоб запліднити яйцеклітину. Миттєвий момент тривалістю в декілька годин.
І лише після того, як яйцеклітина дозріла і вийшла за межі яєчника, починається виробництво прогестерону і стабільний ріст його рівню в крові жінки. Додаткове призначення прогестерону до того, як яйцеклітина дозріє, приведе, навпраки, до пригнічення її росту та дозрівання. Тому «гратися в гормончики», як це роблять жінки і лікарі, не розуміючи всіх цих тонкостей жіночої гормональної системи може призвести до тривалих негатвних наслідків, в тому числі до безпліддя. Нажаль, ендокринологія – наука про гормони та залози, що виробляють ці гормони, як і жіноча ендокринологія викладаються в медичних інститутах на досить примітивному рівні.
Про прогестерон, дійно дуже багато чуток, і його тепер вимагають приймати майже всіх жінок, що готуються до вагітності, чи вагітних жінок. Чи є в цьому потреба?
Готуючися до нашої з вами розмови, яка повинна охопити тему яєчників, я замислилася над тим, як пояснити читачам простою мовою, але так, щоб дійшло до іхньої свідомості, що всі ті розмови про «збереження вагітності» чи допомогу додаткового прогестерону для виникнення вагітності є не що інше, як черговий міф, що виник на величезному страхові жінок.
А звідки взявся цей страх? За винекнення страхів-жахів ми повинні бути «вдячні» нашим лікарям, нашій радянській і пострадянській медицині, та і всій системі управління масами, тобто народом, через пригнічення його волі шляхом створення страхів. Адже коли людина боїться, нею легше маніпулювати, особливо тим, які ніби-то володіють «дивовижним засобом» «боротися» з проблемою, яка найчастіше створена штучно, проте спонукає людину жити в постійному страсі. Спочатку створили міф, що прогестерон «рятує вагітності».. Потім створили міф, що без його додаткового прийому вагітність виносити неможливо, і особливо зберегти на ранніх термінах. А вже тепер створили ще один міф: щоб завагітніти , потрібно приймати прогестерон, дюфастон, утрожестан та їм подібні. І нажаль, в ці міфи вірять.
Коли я сиділа і роздумувала, як найкраще пояснити читачам, а також глядачам відео-уроків в Школі Вагітних про цю серйозну психологічну залежність від страхів та міфів, створених штучно багато років тому, я зрозуміла, що одніє статті «Прогестеронова нація» вже буде недостатньо. У мене була і є думка створити книгу з такою ж назвою, і фактично матеріал для цієї книги вже зібраний. Так от, думаючи про острахи наших жінок, я запитувала себе: звідки це все взялося? Коли ці міфи були зароджені і хто розпочав їх розповсюдження? Тому, аналізуючи багаточисленні данні, заглиблюючись у минуле і архіви публікацій більше 100 років тому, я створила досить тривалу лекцію, присвячену запитанням історії відкриття прогестерону. Це лише початок, тому робота над книгою, присвяченою міфам про прогестерон не за горами.
Олено Петрівно, ваші статті та книги мають надзвичайно цікаку, наукову і сучасну інформацію, яку не так легко знайти в інших джерелах інформації, особливо на українській мові. По відношенню до яєчників, яка, на вашу думку, інформація сучасних знань про ці органи жіночого тіла вражає найбільше?
Вражає, напевно тому, що така інформація за певних причин не відома більшості українських жінок, — уточнимо. Багато жінок, а також лікарів, не розуміють насправді, як побудовані яєчники і яку саме функцію винонують, і найголовніше – як вони виконують цю функцію. Те, що в яєчниках є яйцеклітини, які дозрівають, і те, що виробляються певні гормони, знає більшість. Але коли ми говоримо про будову, наприклад, як часто жінки жахаються слів «мультифолікулярні» чи «полікистозні», чи не так? І відразу починають ковтати тривалі схеми гормональних препаратів, щоб позбутися тієї «страшної» полікистозності. Та чи ви знаєте, що сучасні УЗІ-спеціалісти вважають такий термін застарілим, неточним, неправильним?
Яєчники створені зі строми, яка пронизана величезної кількістю фолікулів(міхурців) різних розмірів, тому являються мультифолікулярними чи полікистозними. Змінилися кардинально і визначення, а також ставлення, до функціональних кист, які надзвичайно часто спостерігаються у підлітків і жінок репродуктивного віку. Але це все наші жінки можуть не запам»ятати. Проте одна важлива річ, про яку повинні згадувати всі без виключення жінки і навчати інших жінок, в тому числі дівчаток, це та, що яйцеклітини не відновлюються, а з віком жінки гинуть у величезній кількості. Саме так!
Це досить незвична новина, тому що всюди написано, що з початком місячних циклів і до самого клімаксу у жінок майже щомісяця дозрівають статеві жіночі клітини, тобто яйцеклітини.
Є величезна різниця між дозріванням та виникненням. Помилкового жінки думають, що щомісяця у них виникають нові яйцеклітини. Насправді, хоча в це важно повірити багатьом людям, всі яйцеклітини чи статеві клітини жіночий організм отримує відразу по своєму зачатті в утробі матері. Всі до єдиної! — на самому початку внутрішньоутробного розвитку плоду-дівчинки. А отже, запаси яйцеклітин постійно вичерпуються, а не відтворюються щодня, як у чоловіка з моменту його статевого дозрівання. Тобто, починаючи з внутрішньоутробного періоду і закінчуючи глибокою старістю, жінки втрачають статеві клітини й ніколи їх не відновлюють. Тож необережні та поспішні втручання в роботу яєчників, чи видалення їх навіть частково, може привести пізніше до беспліддя чи ранньої менопаузи.
І саме тому яєчники треба глядіти з народження дівчинки і потім протягом усього дорослого життя, особливо коли дівчина-жінка в майбутньому планує стати матір’ю?
Саме так! У процесі втрати жіночих статевих клітин є три ключові періоди, коли вона прискорюється, і при цьому гине величезна кількість яйцеклітин. Перший пік припадає на 20-й тиждень вагітності, коли з резерву 7-10 мільйонів гамет дівчинки-плоду залишається близько 2 мільйонів статевих клітин. Упродовж цього періоду, минувши просте ділення (мітоз), гамети формують фолікули (міхурці). Багатьом міхурцям так і не судилося вирости великими й відтворити дозрілу жіночу статеву клітину.
Другий період масової загибелі яйцеклітин пов’язаний із народженням дівчинки. У дівчинки-немовляти є біля 1-2 мільйонів яйцеклітин – ооцитів. Упродовж цього періоду рівень жіночих статевих гормонів (естрогенів) в організмі дитини підвищений, бо значну їх частину дівчинка отримує від матері перед пологами. Чимало фолікулів починають рости, але оскільки рівень естрогенів швидко знижується (материнські гормони розпадаються й виводяться з організму, а у дівчинки рівень свого естрогену занадто низький), більшість їх припиняє ріст і регресує, не досягнувши повноцінного рівня розвитку. Переважна більшість фолікулів гине в процесі апоптозу (програмованої загибелі клітин).
Третій період загибелі значної кількості яйцеклітин відбувається в перші роки статевого дозрівання. На момент першої менструації у дівчинки є біля 400 000 ооцитів. Рівень естрогенів знову підвищується, і це знову спричинює інтенсивний ріст великої кількості фолікулів. Однак, більшість їх знову припиняють рости й регресують. На кінець статевого дозрівання в кожному яєчникові дівчини міститься близько 25 000 ооцитів, які гинуть і надалі.
Якщо стільком яйцеклітинам не суджено визріти, щоб прийняти участь у зачатті дитини, скільки ж тоді разів жінка може завагітніти протягом життя?
Вважають, що жінка з регулярним менструальним циклом виробляє із чотири сотні зрілих ооцитів (за деякими даними 300-500) протягом життя. Це не означає, що вона може бути вагітна 400 разів, бо не всі яйцеклітини повноцінні, і також треба виключити періоди, коли жінка не має незахищених статевих контактів або заплідення взагалі не можливе (надто молода, чи в стані вагітності, чи не має партнера, чи запопігає вагітності і т.д). Вважають, що зазвичай після 37 років у більшості жінок починається період прискореної загибелі яйцеклітин. Коли їх кількість сягає тисячі(ближче до 50 років), настає клімакс.
Тут необхідно згадати про такий важливий фактор, як вік. Існує поняття хронологічного й біологічного віку. Хронологічний вік – це вік у роках, місяцях і днях від моменту народження людини. Біологічний вік, з погляду медицини, визначається рівнями гормонів та інших речовин, пов’язаних із процесом старіння, а з погляду репродукції жінки, цей вік ураховує яєчниковий резерв фолікулів і здатність народжувати потомство. Отже, біологічно старими можуть бути й тридцятирічні жінки.
З врахуванням цих даних, який тоді найкращий вік для зачаття дітей?
З віком пов»язана не тільки постійна втрата статевих клітин — їх загибель, але і якість статевих клітин драматично погіршується. На жаль, яєчники – це перші органи, які починають старіти в досить ранньому хронологічному віці – у 25-26 років. І хоч би як ми намагалися перехитрити нашу природу відстрочкою народження потомства, та вона виділила нам дуже вузький проміжок часу для отримання здорових дітей із найменшою кількістю ускладнень – від 21 до 25 років, тобто приблизно 4-5 років. До 21-22 років йде статеве дозрівання жіночого організму.
Звичайно, жінки вагітніють і в набагато молодшому, і в набагато старшому віці, і народжують цілком здорових дітей. Але коли говорити про оптимальні рамки, то це саме вік 21-25 років. І я вважаю, що лікарі повинні надавати жінкам правдиву інформацію про рівні спонтанних зачать , пов»язаних з віком, і рівні викиднів із-за поганого зачаття.
І в чому полягає ця інформація?
Погіршення з віком якості жіночих статевих клітин, процес старіння всього організму, виникнення інших захворювань, шкідливі звички призводять до зниження здатності жінки завагітніти. Погіршення якості яйцеклітин має наслідком збільшення кількості вад розвитку плоду, хромосомних і генетичних порушень. Риск хромосомних аномалій у дітей, народжених у жінок віком до 30 років становить 1:385, в 40 років — 1:66, в 45 — 1:21 а в 49 — 1:8. Різницю уловлюєте? На щастя, природа потурбувалася про невиношування неповноцінних плодів, тому так раптово збільшується кількість спонтанних втрат вагітності після 35 років – через те, що організм жінки викидає дефектне, а не тому, що він буцімто ослаблий чи неправильно працює.
На жаль, про це, тобто про нормальні природні процеси, які відбуваються в нашому організмі – процеси старіння й зміни якості та кількості, не говорять ні в школах на уроках здоров’я, ні в лікувальних закладах, жіночих консультаціях, а надто в клініках по безпліддю, куди звертаються за допомогою чимало сімейних пар, ні в журналах здоров’я. І в більшості людей з’являється хибне переконання, що планування дитини та її поява на світ гарантована життям у будь-який час, у будь-якому віці – мовляв, треба лише бажання жінки й чоловіка. Та ба! Це зовсім не так. Але на незнанні цього елементарного факту людської природи заробляють великі гроші усілякі комерційні лікувальні структури, які обіцяють сімейній парі отримати потомство, наче від помаху чарівної палички.
То ж аналізуючи приведені дані, особливо такі наочні у вигляді графіків,, виникає думка, що ті розмови бабусь про те, що найкраще вагітніти та народжувати дітей до 25 років, є правдиві? Я добре пам»ятаю це твердження, яке також звучить із вуст багатьох лікарів.
Ви знаєте, коли я була молодою жінкою, яка лише планувала вагітність, і коли я навчалася в медичному інституту, я також чула цей вислів не один раз: найкраще вагітніти до 25 років. Я не розуміла, звідки взявся цей вислів, хто його придумав. Адже в жодних підручниках того часу, та і теперішніх, не має такого чіткого твердження. Дивно, але навіть не має опису змін в яєчниках, взагалі в репродуктивнй системі з віком, тобто процесом старіння. Проте ще в ті далекі часи думка про оптимальний вік для зачаття дітей панувала і розповсюджувалася від жінки до жінки, навіть між лікарями.
Лише тепер я розумію, що то не був мів чи вигадка, а справжня народна мудрість. Так, то була мудра порада, яка передавалася з покоління в покоління. Бо ж люди, лікарі, акушерки, і повитухи спостерігали за кількостю вагітностей та кінцевим результатом таких вагітностей у жінок різного віку. То ж не дарма говорили про найкращий період для зачаття дітей.
Сучасні наукові дані не тільки підтверждують наявність оптимального періоду для зачаття дітей, але й пояснюють це, завдяки розумінням будови та функції яєчників та інших органів людського організму. І я приведу власний приклад. Моя мати народила мене майже в 35 років, я була третью дитиною (першу дитину вона народила в 20 років). Так от, сама мати зізнається, що завагітніти мною було досить нелегко, хоча в зачатті дітей проблем не було, проте декілька спроб до моєї появи закінчилося викиднями. І це зрозуміло – вік давав себе знати. З віком з»являється і більше ускладнень вагітності, і моя мати не була винятком і в цьому – вагітність протікала не легко. З віком зростає процент невиношування та передчасних пологів, і я була народжена передчасно. Звичайно, ця недоношеність не вплинула на мій розумовий розвиток, проте знаю, що з дитинства я росла досить слабенькою, часто хворіла і проблеми зі здоров»ям у мене були постійно.
Це не є випадковість. Це є закономірність. Але чомусь цю закономірніть не хочуть бачити ні жінки, ні лікарі, бо висуваються інші аргументи: подвіться, скільки здорових і нормальних дітей народжується у жінок старшого віку. Я не заперечую цей факт, я просто акцентую увагу на тому, що вік є вік, і від старості ніхто не застрахований, і так як на шкірі з»являються морщини, так і в тілі все старіє, в тому числі і статеві клітини і їх генетичний матеріал. І про це повинні пам»ятати ті, хто штучно відтягує процес народження дітей, віддаючи перевагу іншим приорітетам.
Останні роки в пресі появилися публікації, що ніби-то оптимальний вік для зачаття дітей – це 30-35 років. Чому існує така розбіжність в наукових даних і тих, що є в засобах масової інформації?
Така розбіжність пояснюється впливом комерційної сторони репродуктивної медицини. Адже чимало нечесних лікарів дбають лише про дохід, а репродуктивні технології коштують шалені гроші. Не тому, що вони дійсно надто дорогі – сучасні технології значно знизили собіварніть штучного запліднення.
Якщо говорити відверто, то старіння жінок, які починають задумуватися над створенням потомства, на руку лікарям, а також фармакологічним компаніям, які продають контрацпетиви. І власне вони причетні до сенсаційних заявок, що «ми можемо подарувати вам дитину в любому віці». Ідучи на поводу у таких хибних лозунгів, багато жінок вирішує, що у них ще є достатньо часу, бо в крайньому випадку вони скористуються послугами репродуктивної медицини. Тобто, самі жінки починають заспокоювати себе, що якщо вони не завагітніють, то дитину отримають у пробірці.
Подивіться уважно, як змінився лексикон сучасних жінок по відношенню до планування вагітності. Колись говорилося «зачати дитину», зараз всюди лише чуєш «завести дитину», тобто як заводять якихось тваринок –собачок, котиків, щуриків, тараканів і т.д. Саме слово «завести» означає «принести звуідкісь», тобто отримати ззовні. Зачаття – це процес створення потомства зсередини. Ще двадцять років тому ніхто не казав «завести дитину».
А тепер подивіться уважно на рівні народжуваності та смертності по всьому світу. Ось вже добрих 15 років рівні смертності домінують на Україні та в Росії над рівнями народжуваності, при чому кардинально. Стільки ж років ці рівні майже на одинакові для розвинутих країн. Ні Азія, ні Африка, ні Латинська Америка не страждає такими проблемами, і рівні народжуваності там зашкалють, не вивлячись на злиденність більшості населення на цих континентах. Згодіться врешті решт, що біла раса людей просто вимирає, так само як вимирає український народ. Вимирає в прямому контексті цього слова. Я не расист, я нічого не маю проти інших народів світу. Проте наші люди, біле населення планети зациклене на матеріальному добробуті, на комфорті життя, на грошах, тому на перший план ставить забеспечення себе всім не так необхідним, як просто комфортним. І власне через гонитву за матеріальним комфортом питання створення потомства не буває першочерговим у більшості сучаних людей. А міфи про «вічність молодості» активно підтримуються різними публікаціями, радіо і телепередачами.
У Америці майже десять років по телевізору йшла мильна опера «Друзі» (Friends), яка показувала життя чотирьох друзів. «Хлопчики та дівчатка», яким вже було за 40, гралися у таких собі молоденьких самочок і самців, які надто довго шукали постійних партнерів, щоб нарешті заспокоїтися і створити сім»ю. Цей фільм був і є відображенням відсутсності у сучасних людей розумінь, хто вони і що вони, відсутність відповідальності один перед одним і небажання мати цю відповідальність, і перетворення власного життя на гру, що є звичайним марнуванням цього життя.
Не всім людям суджено стати батьками, цього не заперечиш, проте якби люди знали, що вони не тільки не вічні, але вони не є молодими все життя, тому не можуть мати потомство легко і просто у віці, коли власних внуків потрібно бавити, то можливо вони підходили до питання зачаття дітей більш серйозніше і свідоміше. Якби про це говорили в школах і пояснювали підліткам, що планування дітей повинне бути не тільки усвідомленим, але і вчасним, що яєчники потрібно берегти як зіницю ока, щоб потім не кусати локті і не впадати у відчай від безвихідності, якби сама держава була зацікалена в рості населення чи підтримці його рівней народжуваності та смертності в рівновазі і домомагала молодим сім»ям матеріально і фінансово, то не було б зараз такого очевидного самовинищення українського народу. На жаль, більшість людей зациклена на матеріальних речах.
А стосовно чоловічих статевих клітин – вони також старіють і змінюються? Я чула, що деякі гінекологи говорять, що нібито чоловічого фактору безпліддя не існує, а в безплідді винувата лиже жінка. І ще такі є чутки, що чим більше у жінки статевих партнерів в минулому, тим у неї гірші яйцеклітини і менший шанс виношування вагітності. Чи це правда?
Ні, це чергові міфи. Чоловічий фактор безпліддя існує, і якщо в старих підручниках написано, що серед причин безпліддя сімейної пари чоловічі проблеми займають понад 15%, нові дані говорять про те, що чоловічий фактор рівнозначний по кількості випадків з жіночим, і становить не менше 50% усіх випадків безпліддя. Стосовно чоловічого організму картина старіння й погіршення якості сперми нічим не відрізняється віж жіночого. Попри те, що чоловічі статеві клітини можуть вироблятися до глибокої старості, однак із віком їх якість значно погіршується. Зменшується рухливість сперматозоїдів та їх запліднювальна здатність, знижується в’язкість сперми. Таким чином, із роками у чоловіків також знижується шанс отримати здорове потомство.
Тобто, старіють чоловіки і старіють разом з ними статеві клітини. Олено Петрівно, а як тоді пояснитки, що є вже чимало випадків, що жінки у клімактеричному віці могли виносити та народити дітей?
У старших жінок (клімактеричного віку) використовують лише матку, яка резервуар для ембріону. Тобто, всі ці випадки не були випадками спонтанних зачать. Вчені підсаджували ембріони, створені шляхом запліднення яйцеклітин молодих жінок, у матку старших жінок. Звичайно ж, і в матку старої жінки в менопаузі можна підсадити здоровий ембріон або декілька ембріонів і отримати потомство, як це зробили в румунської жінки клімактеричного віку (66 років) Адріані Ілієску, а потім в іспанки Кармели Боусади (67 років). У 70 років народила Омарі Панвар з Індії. Щоби мрія здійснилася, Омарі та її чоловік погодились на екстрені заходи: вони заклали ділянку землі, продали буйволів, витратили всі свої заощадження і навіть взяли позику в банку заради штучного запліднення та ЕКЗ. Це говорить лише про те, що виносити здорову дитину може жінка й у не найкращому для материнства віці, і не в найкращому фізичному тілі, і не в найфункціональнішій матці, але, якщо ембріон здоровий, то за певної підтримки, наданій жіночому організмові, результат буде задовільним — здорова дитина. Проте лікарі репродуктиної медицини передових центрів світу попереджають, що якщо жінка хоче мати дитину за допомогою ЕКЗ з власного матеріалу, тобто власних яйцеклітин, то її вік не повинен перевищувати 39-40 років.
Чому саме таке ограничення у віці?
Пам»ятаєете я вже згадувала, що післа 37 років у більшості жінок починається нова і остання хвиля прискореної загибелі яйцеклітин. Та і якість статевих клітин дуже низька, як і матеріал генетичний вже надто підпорчений. Тому отримати якісний ембріон з таких яйцеклітин навіть при досягненнях сучасної медицини практично неможливо. Надто багато поразок, а кожна спроба коштує недешево. То ж прогресивні лікарі, яким не засліпила очі комерційна сторона «створення потомства у лабораторних умовах», вважають доцільним попереджувати жінок, що навіть у репродуктивній медицині існує ліміт в допомозі жінці бути матір»ю, особливо біологічною.
Наша розмова про жіночі статеві клітини, які містяться в яєчниках була пізнавальною і цікавою. А про що ми поговоримо наступого разу?
Наступна розмова буде присвячена темі менструального циклу, бо з ним тісно пов»язана функція яєчників.
Для «Новин Полтавщини» (не була надрукована)
Комментарии