1. Анатомічна й фізіологічна межа
Піхва (вагина) — це нижня частина жіночих статевих органів, з кислим pH (~3.5–4.5) і високою щільністю мікрофлори.
Шийка матки (цервікальний канал) — це вузький канал між піхвою і порожниною матки, з дещо вищим pH (~6.5–7.0), вкрита слизовою з цервікальним секретом, який регулюється гормонами циклу.
2. Мікробіологічна відмінність
Вагінальний мікробіом у здорової жінки домінує Lactobacillus spp., з перевагою L. crispatus, L. gasseri, L. jensenii чи L. iners. Він має щільну бактеріальну заселеність.
Цервікальний мікробіом має меншу бактеріальну щільність, і хоча часто повторює вагінальний склад, він частіше містить домішки анаеробів, атипових грамнегативних бактерій, Ureaplasma spp., Gardnerella, які не завжди є патогенними, але можуть бути маркерами дисбіозу або запалення.
3. Імунологічна роль
Шийка матки має сильніший локальний імунний бар’єр (цервікальний слиз, Toll-like receptors, локальні IgA), оскільки стоїть на «вході» до порожнини матки.
Тому цервікальний мікробіом вважається більш репрезентативним щодо впливу на імплантацію при ЕКЗ, порівняно з вагінальним, який може швидше змінюватися під впливом зовнішніх факторів (гігієна, секс, препарати тощо).
4. Консенсус та сучасні позиції
2023–2024: ESHRE та ASRM (європейська й американська спільноти репродуктивної медицини) публікували серії оглядів, де цервікальний мікробіом виділяється як потенційно точніший предиктор успіху імплантації, особливо в програмах ЕКЗ.
Водночас не існує стандартизованих меж норми для цервікального мікробіому, як і не розроблено клінічно валідованих протоколів лікування «відхилень» у його складі.
🧠 Висновок:
Мікробіом піхви — перший рівень оцінки, доступний, дешевий, часто — симптоматичний.
Мікробіом шийки матки — глибший, менш вивчений, складніший для інтерпретації, але потенційно більш інформативний у прогнозуванні результатів ДРТ.
Нині немає достатньої доказової бази, щоб на підставі змін мікробіому автоматично призначати лікування, особливо у безсимптомних пацієнток.
Комментарии