Надзвичайно поширеним жіночим запитанням, на яке часто доводиться відповідати, є запитання про порушення гормонального фону, або гормонального дисбалансу, і його лікування. Коли намагаєшся уточнити, що мають на увазі під «гормональним дисбалансом», або «порушенням гормонального фону», або «дисбалансом яєчників», то в 99 % випадків чіткої відповіді немає – то менструація запізніла, то лікареві не подобається, що в жінки менструальний цикл не точно 28 днів, то ендометрій здався тонким, то якась циферка чогось там у результатах аналізів незначно вийшла за межі референтних значень норми. Зазвичай таких жінок залякують безпліддям, кровотечами, появою раку та іншими страшними наслідками. Їх направляють на дорогі тести й аналізи, і в результаті призначають гормональні контрацептиви «для вирівнювання гормонального фону» або мало не всіма любимий прогестерон, без якого жінка свого життя уявити вже не зможе.

Але що ж це за жахіття таке насправді – гормональний дисбаланс? Найперший крок до розуміння цього туманного поняття – це знання власного тіла і того, що в ньому відбувається, чого не вчать ніде. У школах викладають тригонометрію, конструкцію нафтових баз і літаків, квантову теорію Ейнштейна (хоча більшість учителів фізики в квантовій фізиці нічого не тямить), вчать доводити нудні геометричні теореми (але ж доведено вже давно і не нами, тож чому просто не запам’ятати?) У школах навчають будови жаб і черв’яків, показують анатомічні картинки і дозволяють пограти пластмасовим скелетом, з якого обов’язково познущаються найхоробріші та бешкетливі учні. Звичайно, в сучасній школі покажуть презервативи і розкажуть, як запобігти випадковій вагітності. Проте ази Людського Життя і Здоров’я, основи здорового способу життя, профілактики захворювань, того, як розгледіти ознаки хвороби, що таке невідкладна допомога і як нею скористатися за необхідності, як вижити в екстремальних ситуаціях – це все практично ніхто й ніде не вивчає, за винятком рідкісних випадків.

Отже, більшість жінок не знає, що в них в організмі є понад 50 гормональних речовин, що відіграють важливу роль у життєдіяльності людського тіла. Між різними гормонами існує тісний зв’язок, бо деякі з них мають одного й того самого попередника, інші – впливають на функцію органів-мішеней, тобто органів, чуттєвих до гормонів, ще інші – беруть участь у механізмі контролю вироблення й засвоєння гормонів. Між гормонами може бути певна ієрархія, що відображає еволюційний ланцюжок біохімічних процесів і вироблення гормонів (наприклад, стероїдні гормони є похідними прогестерону, жіночі статеві гормони виробляються з чоловічих статевих гормонів).

Гормони для перенесення через кров усім організмом найчастіше потребують зв’язування з особливим видом білка, тобто мають бути у зв’язаному стані. Також гормони можуть упливати на ті клітини, що мають спеціальні «ворота» у вигляді рецепторів, хоча зв’язування з білковими речовинами тут теж відіграє важливу роль. Існує десять ендокринних органів, що виробляють кілька видів гормонів. Також гормони можуть виробляти деякі види тканин поза ендокринними органами.

Загалом гормони відіграють важливу роль у передаванні сигналів клітинам-тканинам-органам із центрів керування роботою систем органів у мозку людини. Їх сміливо можна назвати посередниками. Залежно від відношень між ендокринними органами і тими органами, що їх використовують, виділяють чотири способи виділення і засвоєння гормонів: через кров, міжклітинну рідину, безпосередньо самими клітинами-виробниками і у вигляді накопичення клітинами-виробниками і створення резерву гормонів.

Вироблення і засвоєння будь-яких гормонів – це динамічний процес, що залежить від дуже багатьох факторів як всередині (внутрішніх), так і зовні тіла (зовнішніх). Найчастіше між рівнями гормонів, особливо тих, що «працюють у парі», існує певна пропорція, що теж міняється – і це може бути як нормальне явище, так і, при появі відхилень, збій функції тканини чи органа, небезпечний розвитком захворювання.

У роботі жіночих статевих органів важливу роль відіграє пропорція між фолікулостимулювальним гормоном (ФСГ) і лютеїнізувальним гормоном (ЛГ), що виробляються в гіпофізі. Пропорції між рівнями жіночих статевих гормонів (естрогенів), чоловічих статевих гормонів (андрогенів) та прогестерону – це ключова ланка для дозрівання статевих клітин, зачаття і виникнення вагітності. Хоча ці гормони часто виконують протилежну роль (естрогени стимулюють ріст ендометрію, прогестерон – пригнічує), за що ми називаємо їх гормонами-антагоністами, але саме здорова пропорція цих гормонів визначає нормальне функціонування органів-мішеней. Інші пари антагоністів – це глюкагон та інсулін, кальцитонін і паратиреоїдний гормон. Між іншими гормонами теж може існувати зв’язок, що впливає на функцію певних органів, зокрема органів репродуктивної системи. Такий зв’язок є між прогестероном та гормонами щитоподібної залози (прогестерон може пригнічувати функцію щитівки), між пролактином і прогестероном (прогестерон пригнічує вироблення молока через контроль засвоєння молочними залозами пролактину), гормонами кори наднирковиків і статевими гормонами.

Важливо пам’ятати, що основним ендокринним органом, який впливає на менструальний цикл і зміни в ендометрію матки, є яєчники. Яєчники унікальні тим, що вони не лише виробляють чоловічі і жіночі статеві гормони і прогестерон, але також використовують власні гормони для нормального функціонування. Регулярність циклу повністю залежить від дозрівання статевих клітин та овуляції, а не навпаки. Тому, якщо порушена овуляція, виникнуть гормональні порушення.

На роботу яєчників впливає велика кількість гормонів. Це гормони, що їх виробляє особлива частина мозку – гіпоталамус, пітуїтарна залоза (гіпофіз), а також гормони, які виробляють наднирковики, щитівка, підшлункова залоза і низка тканин, що в певні періоди позначені гормональною активністю. Наприклад, жирова тканина може накопичувати чоловічі статеві гормони і прогестерон, а потім брати участь у їхньому обміні.

Оскільки з міна рівня гормонів під впливом різних факторів відбувається постійно, «гормональні збої» як короткочасне явище трапляються в житті жінок досить часто. Наприклад, достатньо перенервуватися, недоспати, перевтомитися, перехворіти, різко втратити чи набрати вагу – і може статися збій менструального циклу, що найчастіше проявляється затриманням менструації, хоча невидимий бік проблеми базуватиметься на порушенні процесу дозрівання яйцеклітин. Що молодший організм після завершення статевого дозрівання (після 20-22 років), то швидше відновлюється гормональний фон, якщо відсутні фактори, що провокують цей збій. Тому найчастіше лікування не потрібне, а здійснюють нагляд протягом 2-3 місяців. Агресивне поквапливе втручання у вигляді гормональних препаратів може негативно вплинути на жіночий організм, а отже, гормональне лікування мають здійснювати за суворим приписом.

У гінекології існує велика кількість діагнозів, що можуть супроводжуватися порушенням менструального циклу. У медицині таких діагнозів загалом буде кілька сотень. «Гормональний дисбаланс» може виявитися небезпечною ширмою, за якою лікар не розпізнає серйозного захворювання, іноді пов’язаного з іншими органами, а не репродуктивною системою. І навпаки — нормальні процеси пристосування (адаптація) жіночого організму, тобто процес виживання, що супроводжується нерегулярністю менструального циклу, можуть помилково вважати за хворобу, що призведе до помилкового лікування.

Під час вагітності відбувається кардинальна зміна рівнів практично всіх гормонів. Деякі гормони виробляє дитяче місце і їх використовує плід. Частина цих гормонів потрапляє в кров’яне русло матері, тому не дивно, що їхні рівні підвищуються. Інші гормони, які виробляє жіночий організм, є виявленням його пристосування до нового стану – вагітності. Необґрунтоване втручання в уже новий баланс рівнів гормонів може не лише негативно позначитися на розвитку плода, але й спричинити переривання вагітності.

Отже, вкрай важливо зрозуміти, що поняття «гормонального дисбалансу», або «порушення гормонального фону», є неточним і вкрай небезпечним, якщо для «вирівнювання дисбалансу» використовують гормональні препарати. Таких діагнозів не існує, а значить, будь-яке лікування буде помилковим.

 

Ця стаття доступна також російською мовою за цим посиланням.